-2 Київ
Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив, що церемонія на пам'ять про вбитих польськими "селянськими батальйонами" й Армією Крайовою жителів села Сагринь, у якій 8 липня взяв участь президент України Петро Порошенко, була "однією великою провокацією", повідомляє Onet.pl.
За його словами, кілька сотень українців дійсно було вбито 10 березня 1944 року. Ця дата не має нічого спільного з 8 липня, стверджує чиновник.
Так організатори церемонії намагалися відвернути увагу від 75-ї річниці Волинської трагедії, "коли системно українські націоналісти, бандити, яких важко знайти в історії світу, по-звірячому вбили тисячі поляків", заявив Чарнек.
Він також пообіцяв подати в прокуратуру скаргу на главу Українського товаристства Польщі Гжегожа Купріяновича, який порівняв події в Сагрині та на Волині. На думку Чарнека, виступ Купріяновича мав ознаки кримінального злочину, зокрема, було порушено закон про Інститут національної пам'яті.
Посольство України у Варшаві 9 липня опублікувало коментар із критикою виступу Чарнека.
"Ушанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були, – це не провокація, а високоморальний християнський вчинок, який здійснили 8 липня президенти України і Польщі. У християнській традиції померлі поминаються в будь-яку пору року без згадування про дату смерті, особливо коли це здійснюється за присутності духовних осіб. Нашим спільним обов’язком є збереження пам'яті про всіх загиблих, незалежно від того, чи йдеться про кілька сотень осіб, чи про декілька десятків тисяч", – ідеться в заяві.
У посольстві зазначили, що не можна застосовувати визначення "провокатори" до українців або поляків, які публічно використовують національні прапори.
"Люди з національними прапорами дбають не лише про гідність своєї держави, а й про дружні і добросусідські відносини між Україною та Польщею", – стверджують українські дипломати.
8 липня Порошенко відвідав Польщу на запрошення української громади. У селі Сагринь Люблінського воєводства президент відкрив Меморіал пам'яті українців, загиблих під час етнічних чисток 1944 року.
Того самого дня президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинську область України. Він узяв участь у месі на пам'ять про поляків – жертв Волинської трагедії у Соборі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, а також відвідав кладовище в Олиці.
Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
