Портников: У Москві газовий контракт з Україною сприймають як "гачок", який спрацює після завершення будівництва "Північного потоку – 2"

Російська сторона не розриває підписаного у 2009 році газового контракту з Україною, оскільки він вигідний Москві політично. Таку думку в колонці для "Еспресо" висловив політичний оглядач Віталій Портников.

"Газпром" робить усе можливе, щоб зберегти вже існуючий контракт із "Нафтогазом" – той самий контракт, який був узгоджений прем'єр-міністрами [РФ] Володимиром Путіним і [України] Юлією Тимошенко і залишається предметом не тільки політичних дискусій, а й судових розглядів. І "Газпром" ці процеси програє. Здавалося б, російські представники повинні бути зацікавлені в підписанні нового контракту з Києвом... але відбувається щось протилежне. Це Україна і Європейський союз пропонують підписати новий контракт, а "Газпром" хоче залишити старий", – написав він.

За словами оглядача, відповідь на запитання "Чому?" нескладна.

"Для Кремля газ – це не тільки прибутки, це ще і зброя. Енергетична зброя. І якщо доходи від нафти використовуються, насамперед, для наповнення бюджету і продовження терміну існування неефективного режиму Путіна, так газ – це засіб для тиску на сусідні країни, це залежність від Москви", – зазначив Портников.

Він підкреслив, що нафта для Кремля – це економіка, а газ – це політика.

"У Москві газовий контракт з Україною сприймають як "гачок", на який вдалося зловити велику рибу. Тому й готові погодитися із втратами, судитися в арбітражі, вести переговори. Тому що впевнені: рано чи пізно, у всякому разі після закінчення будівництва "Північного потоку – 2", гачок спрацює. Потрібно тільки почекати", – уважає Портников.

На його думку, у Кремлі будуть відтягувати рішення про новий контракт з Україною до завершення президентських виборів.

"Якщо переможе Юлія Тимошенко – тоді з'являється надія, що новий президент просто не захоче переглядати контракт, пов'язаний із її власними домовленостями, і пастка закриється. Якщо ж розрахунок намірів Тимошенко виявиться невірним або чинному главі держави Петрові Порошенку вдасться зберегти свою посаду, тоді Росія просто буде продовжувати тягнути час до закінчення будівництва "Північного потоку – 2", – зазначив Портников.

21 січня у Брюсселі відбулися тристоронні переговори України, Росії та Європейської комісії про продовження транзиту російського газу через українську газотранспортну систему після 2019 року, коли закінчиться контракт.

За повідомленням української делегації, голова "Газпрому" Олексій Міллер висунув пропозицію про пролонгацію договору про транзит газу 2009 року. Україна заявила, що нова угода має ґрунтуватися на європейському енергетичному законодавстві.

Міністр енергетики РФ Олександр Новак назвав укладення мирової угоди за арбітражними спорами "Газпрому" й "Нафтогазу" умовою продовження постачань російського газу через українську територію.

Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович запропонував укласти новий контракт більше ніж на 10 років, а обсяги транзиту зробити "комерційно привабливими".

Після поразки у Стокгольмському арбітражі у справі про недостатні обсяги транзиту через Україну "Газпром" був зобов'язаний виплатити українській стороні $4,63 млрд. Російський монополіст у березні 2018 року подав позов про розірвання транзитного контракту.

У липні "Нафтогаз" подав позов у Стокгольмський арбітраж із вимогою переглянути ставку тарифу на транзит із 18 березня 2018 року і стягнути з "Газпрому" приблизно $12 млрд за період із 18 березня 2018-го до 31 грудня 2019 року (термін закінчення чинного контракту).

Арбітраж у вересні вирішив об'єднати обидва позови в одну справу.

9 січня 2019 року голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв заявив, що Україна готова переглянути або відмовитися від позову до "Газпрому" на $12 млрд за умови укладення нового довгострокового контракту на транзит.