Шеф-редакторка "Бабеля": Якби законопроєкт "Про медіа" ухвалили, "Бабель" уже б не працював або повільно вмирав

Шеф-редакторка "Бабеля": Якби законопроєкт "Про медіа" ухвалили, "Бабель" уже б не працював або повільно вмирав Коберник: Один із приводів закрити ЗМІ – неналежне маркування реклами
Фото: Катерина Коберник / Facebook

У законопроєкті "Про медіа", запропонованому партією "Слуга народу", головний нюанс, який викликає побоювання медійників, – контроль онлайн-медіа Нацрадою. Цей орган зможе штрафувати та через суд закривати медіа й канали блогерів, які не зареєстровано як засоби масової інформації, про це заявила журналістка, шеф-редакторка видання "Бабель" Катерина Коберник.

Журналістка, шеф-редакторка видання "Бабель" Катерина Коберник розкритикувала законопроєкт №2693 "Про медіа", який хоче ухвалити Верховна Рада. Про це вона написала у Facebook 30 червня.

"Рада планує голосувати за закон про медіа. Якби він уже працював у нинішній редакції, "Бабель" уже б не працював або повільно вмирав. Ми могли б вибрати. У законопроєкті багато нюансів, про які не раз писали. Головний, який бентежить більшість медійників, – контроль онлайн-медіа Нацрадою. Вона зможе штрафувати та через суд навіть закривати медіа й канали блогерів, які не ЗМІ", – написала Коберник.

За її словами, один із приводів закрити ЗМІ – неналежне маркування реклами.

"Зараз усю рекламу медіа мають маркувати словом "реклама" або "на правах реклами". На практиці рекламодавці категорично не хочуть бачити це поруч зі своїми брендами. Насамперед це стосується нативки. Зараз її й без того складно продати. Якщо виходить, то на умовах маркування "партнерський матеріал" або "спецпроєкт". Так, це компроміс, але, що буде якщо від нього відмовитися?" – підкреслила шеф-редакторка.

Коберник вважає, що спроба ухвалити законопроєкт у нинішньому вигляді – демонстрація того, що незалежні ЗМІ у країні не потрібні.

"Канали [народного депутата Віктора] Медведчука й "Вести" одержують інтерв'ю топспікерів. Зараз ніхто вже не повірить, що цей закон пишуть на благо. Усі розуміють, що проросійські канали, поки вони будуть зручними, ніхто не чіпатиме, а інших затягають по судах і в гіршому разі закриють. Якби "слуги" хотіли воювати з Медведчуком, це робили б СБУ, Офіс генпрокурора, але не закон про медіа", – написала журналістка.

Законопроєкт №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт зазнав різкої критики з боку журналістів і медіаорганізацій. 19 травня 2020 року Рада передала його на повторне перше читання. 1 липня парламентський комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики має розглянути нову редакцію законопроєкту, повідомила у Facebook членкиня комітету, народна депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук.

30 червня українські медіаорганізації, незалежні журналісти і блогери оприлюднили відкритий лист президенту України, керівництву Верховної Ради, народним депутатам та європейським партнерам України із закликом відхилити нову версію законопроєкту №2693 "Про медіа", оскільки він становить ризики для свободи слова у країні. Під листом, зокрема, підписалися керівник "Савік Шустер Студія" Павло Єлізаров, головний редактор газети "Факты "Олександр Швець, засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон і головред видання Олеся Бацман, шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна, шеф-редактор "Обозревателя" Орест Сохар, генпродюсерка телеканала ZIK Наташа Влащенко, керівник "Главкому" Віктор Шлінчак та шеф-редакторка видання Юлія Лимар.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати