Про це 8 лютого у Києві на спільній пресконференції з главами МЗС України, Словаччини та Австрії – Дмитром Кулебою, Іваном Корчком та Александером Шалленбергом – заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
Захід транслювали на YouTube-каналі in time Ukraine.
"Ми, три міністри закордонних справ із Центральної Європи, у славковському форматі перебуваємо тут із єдиним чітким меседжем: ми – на стороні України у нинішній ситуації, ми підтримуємо її територіальну цілісність та суверенітет. Ми тут для того, щоб продемонструвати солідарність та підтримку. Чехія, Австрія та Словаччина тут, щоб показати чіткий знак, що вибір, куди має іти Україна, залишається за українцями… Безпека України – це безпека усієї Європи", – сказав Ліпавський.
За його словами, Росія у своїх вимогах щодо так званих гарантій безпеки намагається розіграти карту, коли майбутнє України стоїть на кону.
"Але ми не хочемо робити поступки. Ці вимоги Росії абсолютно не є способом ведення переговорів", – наголосив глава МЗС Чехії.
Ліпавський також додав, що "анексія Криму була незаконним актом, Крим – це Україна, і про це потрібно повторювати знов і знов”.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
26 січня США і НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
2 лютого текст відповіді США та НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей у НАТО.
Президент РФ Володимир Путін заявив 7 лютого, що РФ передасть у Вашингтон і Брюссель відповідь на листи від США та НАТО щодо "гарантій безпеки".
0 Київ
