Про це 19 січня на спільному брифінгу за підсумками переговорів із главою МЗС України Дмитром Кулебою заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Захід транслювали у Facebook зовнішньополітичного відомства України.
"Президент [Володимир] Зеленський продовжує просувати важливі реформи, включно з нещодавньою судовою реформою, не дивлячись на зовнішні виклики та тиск, із якими він зіткнувся. Я хотів би закликати комісію з обрання глави САП здійснити останній крок у їхній роботі без затримань і завершити добір", – сказав Блінкен.
Блінкен, говорячи про призначення глави САП в інтерв'ю "Голосу Америки", заявив 19 січня, що США "хочуть побачити це найближчим часом".
Блінкен прилетів до України в першій половині дня 19 січня. Спочатку він зустрівся з американськими дипломатами в Києві. Держсекретар США заявив, що президент РФ Володимир Путін може "в дуже короткі строки" вжити агресивних дій проти України.
Блінкен провів переговори з президентом Зеленським на прохання глави Білого дому Джо Байдена. Держсекретар США назвав три причини візиту до Києва – підтвердити підтримку, яку надають Штати Україні, обговорити підсумки переговорів із Росією щодо гарантій безпеки, а також проконсультуватися щодо наступних кроків напередодні його зустрічі в Женеві 21 січня з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим.
Під час бесіди з Кулебою Блінкен, зокрема, обговорив роботу нормандського формату і тристоронньої контактної групи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. За підсумками переговорів Блінкен заявив, що США виділять Україні додаткові $300 млн 2022 року, а в разі вторгнення РФ нададуть додаткову оборонну допомогу.
За інформацією Держдепартаменту США, із Києва Блінкен 20 січня вирушить до Берліна, там у нього заплановано зустріч із главою МЗС ФРН Анналеною Бербок. Її темою буде стримування російської агресії проти України.
Контекст
У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку в серпні 2020 року. Він очолював відомство з 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим із ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочалося 25 січня 2021 року і тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 осіб.
2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, у якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП та НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.
Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано. За словами керівника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна, це відбувалося через "підконтрольних Банковій членів комісії". У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.
7 грудня конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. Клименко набрав 246 балів, Синюк здобув 229 балів. Ці результати оголосили 21 грудня, однак і цього дня, і на наступному засіданні, 24 грудня, затвердити фактичний результат і передати його до Офісу генпрокурора комісія не змогла – за таке рішення відмовлялися голосувати члени комісії, яких делегувала Верховна Рада.
29 грудня посольство США в Україні закликало конкурсну комісію повернутися до роботи та "затвердити свій вибір". Проте комісія відтоді не збиралася, а дата її наступного засідання наразі невідома.
+14 Київ
