Бурбу охороняє одна з країн НАТО, автомобіль, яким він пересувається, належить посольству США

Політика

Охорону колишнього начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василя Бурби забезпечує одна із країн НАТО. Про це 17 листопада в ефірі телеканала "Україна 24" заявив головний редактор інтернет-видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

"Ми почули від [cпікера української делегації в ТКГ Олексія] Арестовича, від [голови фракції "Слуга народу" в парламенті] Давида Арахамії гарні слова про українських розвідників, які проводять гарні операції. Я хочу сказати, у чому лицемірство та паскудство того, що робить пан Арестович тут в ефірі. Можливо, не було зради.Так скажіть, будь ласка, а чому тоді після такої успішної операції [із затримання українськими спецслужбами найманців ПВК "Вагнер"], де не було, з точки зору [глави Офісу президента України Андрія] Єрмака та Арестовича, зради, 5 серпня 2020 року (нагадую, через п'ять днів після провалу операції) був звільнений указом президента голова ГУР МО Василь Бурба. Упродовж місяця були звільнені всі керівники цієї спецоперації, успішної, як ми бачимо з розслідування Bellingcat, чому з них зняли охорону. Чому це було зроблено?" – сказав Бутусов.

За його словами, броньований автомобіль, яким пересувається Бурба, належить посольству США в Україні.

"А охорону забезпечують країни НАТО. Організовано це країнами НАТО... Усіх цих людей миттєво звільнили за одне – вони хотіли доставити в Україну 28 російських терористів, а їх вирішили залякати, щоб вони ніколи більше навіть у думках не мали, що хоч одного росіянина українська розвідка має хапати", – додав журналіст.

Контекст

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі.
Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: передбачали посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, крім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, заявляв екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію вели з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський у вересні 2020 року заявляв, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було. Він сказав, що нічого не знає про жоден "злив", а у відповідь на уточнення журналіста, чи планували таку операцію, запитав, навіщо ставити такі провокаційні запитання президенту України.
У червні 2021 року Зеленський порівняв сценарій спецоперації з вагнерівцями із примусовим приземленням у Мінську літака з опозиціонером Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували у це питання – правда", – заявляв Зеленський.
7 вересня 2021 року американський телеканал CNN заявив, що США знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що 2018 року ГУР Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року СБУ запропонувала ГУР "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. Так було розпочато "спеціальний захід" – ТСК наполягає саме на цьому терміні.
За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять за базами даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
15 листопада ТСК підтвердила існування спецоперації українських спецслужб та повідомила, що з'ясувала кілька варіантів її проведення.