Про це він заявив в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
"Мене б бабуся з дідусем з'їли з лайном за те, що я скажу, але... Я зараз не в цій футболці, але вона в мене із собою. Це футболка з [російським письменником] Данилом Хармсом. Він на ній дуже схожий на Бандеру. І це для мене тест завжди, хто переді мною: пітерський інтелігент чи український націоналіст. Жарт такий, похмурий. Наявність Данила Хармса свідчить про мою позицію. Його заморили голодом у психлікарні саме за те, що казав, що місто треба здати німцям. Потрібно було здати", – заявив він, зазначивши, що "у 25 років так би не сказав".
"Гуманізм для народженого у СРСР – це складний, поступовий і важкий процес", – пояснив Чичваркін.
На зауваження, що за час блокади Ленінграда загинули сотні тисяч людей, Чичваркін зазначив, що в такій державі, як розвалений СРСР, "ніхто не рахує ніколи людей".
"Ніхто не рахує людей у державі такого типу. Ніхто не рахує ніколи людей. А щоб звільнити – перезахопити – Латвію... Латвія – невелика країна, і була вже велика перевага. Армія, по-моєму, Конєва, ішла через країни Балтії. Німців вибили з Латвії порівняно швидко. По-моєму, 120 тис. І 200 тис. поранених. Щоб просто швидко пройти маршем. Там ніхто не рахував. А скільки поклали, щоб узяти Берлін... [Пів мільйона]. Або 600 [тис.]. І їх теж ніхто не рахував. Вони не вважають людей узагалі за людей. У цьому весь жах", – додав Чичваркін.
Чичваркін: У Путіна ідея дожити до того часу, поки їхній син із Кабаєвою зможе стати наступником – цесаревичем. Повний текст інтерв'ю