До суду скерували другий епізод справи "Роттердам плюс". У ньому 14 підозрюваних

До суду скерували другий епізод справи "Роттердам плюс". У ньому 14 підозрюваних У справі фігурує 14 колишніх і чинних посадовців, причетних до формули "Роттердам плюс"
Фото: depositphotos.com

Правоохоронці скерували до суду другий епізод справи "Роттердам плюс".  У ньому фігурує 14 колишніх і чинних посадовців, причетних до запровадження й дії так званої формули "Роттердам плюс". Про це 2 січня повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Серед обвинувачених:

  • двоє колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
  • шестеро колишніх членів НКРЕКП;
  • двоє чинних членів НКРЕКП;
  • чинний і колишній працівник НКРЕКП;
  • двоє чинних посадовців групи приватних теплогенерувальних компаній.

Розслідування щодо ще одного колишнього працівника НКРЕКП виділили в окреме кримінальне провадження.

Шестеро із цих осіб, котрі, як установило слідство, усвідомлено взяли участь у злочині, дістали нові підозри за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою). Дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись, голосували за затвердження так званої формули "Роттердам плюс", кваліфікували за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість).

Це другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів. НАБУ і САП завершили його розслідування в січні 2023 року. Розслідування першого, за підозрою шістьох осіб, – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн упродовж 2016–2017 років – завершили у вересні 2022 року, а в березні 2023 року скерували до суду.

Контекст

Як установило слідство, у формулу "Роттердам плюс" заклали видатки, яких насправді не було, а саме – на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту в Роттердамі. Унаслідок цього, як вважають правоохоронці, кінцеві споживачі протягом 2016–2019 років переплатили понад 39 млрд грн. Формулу скасували 1 липня 2019 року у зв'язку із запуском нового ринку електроенергії. 

Слідство переконане, що ухвалити таку формулу обчислення НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенерувальних компаній, які в підсумку й отримали надприбутки.

НАБУ зазначає, що спочатку регулятор не погоджувався, проте в березні 2016 року пристав на пропозицію. Як наслідок, відбулося зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об'єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів і послуг для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності.