"Ми фактично стоїмо перед дверима, які ніяк не можуть перед нами відкритися. [...] Яку ще ціну має заплатити Україна, щоб нарешті були спростовані міфи про нібито неможливість бути членом Альянсу для тієї країни, яка має військові конфлікти на своїй території? Скільки ще синів і дочок мають віддати свої життя, захищаючи територіальну цілісність України від російської агресії, щоб у країнах НАТО припинилася дискусія на цю тему, щоб двері Альянсу для нас не просто були відкритими – на словах, – але й у них можна було зайти?" – сказала вона.
Кондратюк вважає, що "членство в НАТО має визначатися виключно відповідністю стандартам і рівню готовності, а не міжнародною кон'юнктурою чи бажанням не роздратувати агресора, який, відчуваючи слабкість і невизначеність, діє ще більш нахабно й агресивно".
Віцеспікерка Ради розраховує, що Україні і Грузії "ближчим часом" нададуть план дій щодо членства в Альянсі, і вони стануть "повноправними учасниками НАТО".
"Досить зволікати і вагатись, будьмо рішучими і відповідальними – ось головний меседж усім, хто приймає ключові рішення", – заявила Кондратюк.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року відбудеться саміт НАТО. Генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначав, що на саміті країни – члени Альянсу "ухвалюватимуть рішення щодо змістовної і перспективної стратегії НАТО-2030", щоб протистояти "агресивним діям Росії, загрозам тероризму, кібератак, нових і руйнівних технологій, впливу зміни клімату на безпеку і підйому Китаю".
В Офісі президента зазначали, що Україна не братиме участі в саміті НАТО, але питання надання Києву ПДЧ у НАТО на ньому обговорюватимуть.
Очікують, що на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, у якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України і Грузії. Але консенсусу про надання Україні ПДЧ поки немає, зазначав 7 червня заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.
-2 Київ
