"Щоб вдатися до такого кроку, у Москві мають проаналізувати ситуацію у світі та всередині країни", – сказав він.
Ердоган сказав, що має намір обговорити ситуацію в Україні із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, який минулого тижня був із візитом у Києві.
"Я поговорю з Ільхамом Алієвим. Безумовно, важливо обговорити ці питання із [президентом Росії Володимиром] Путіним. Тому що ці регіони вже не можуть нести навантаження нової війни. Це було б неправильно. Настав час для повного виключення сценарію війни з політичного порядку денного", – додав президент Туреччини.
За його словами, у сучасному світі прагнення до окупації чужих земель не призведе до бажаного.
"Наприклад, які кроки зробила Росія в Україні, у Криму. Під час кожної розмови з Путіним я заявляю, що Туреччина проти окупації Криму. Цю саму позицію доводить до російської сторони зовнішньополітичне відомство Туреччини. Тобто позиція Туреччини щодо цього є однозначною", – наголосив Ердоган.
Контекст
2014 року, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Ердоган неодноразово заявляв, що готовий бути посередником між владою України та Росії у мирних перемовинах щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
В Офісі президента України привітали ініціативу Ердогана.
Прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова сказала, що "ні про яку посередницьку роль Туреччини між Росією та Україною" не може бути й мови, оскільки, за її твердженнями, РФ "не є стороною конфлікту" на Донбасі.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни зосереджено 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня відбувалися перемовини Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що США і НАТО не надали їй жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
+5 Київ
