$39.72 €42.81
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Гарантії безпеки для України мають бути надані за формулою "люди – години" – Зеленський

Гарантії безпеки для України мають бути надані за формулою "люди – години" – Зеленський Зеленський: Я не хочу бути дуже прагматичним... Але сказати вам чесно: з точки зору крові та втрат люди години
Фото: president.gov.ua
Президент України Володимир Зеленський заявив 29 квітня в інтерв'ю польським журналістам, що після нападу Росії Україна потребує гарантій безпеки від міжнародних партнерів, у них має бути враховано її воєнний досвід, зокрема, в документі має бути прописано строки реакції у відповідь на агресію. Відео інтерв'ю опубліковано на сторінці Офісу президента у Facebook.

Зеленський сказав, що Україна змушена шукати альтернативні формати захисту, тому що, "на жаль", не є членом НАТО, але запропонований Києвом формат не є "противагою НАТО".

"Я не знаю, як це в НАТО... Мало того, я не знаю, чи це знає якась країна. Я думаю, ніхто не знає, бо ми не бачили, щоб напали на країну НАТО й усі країни [які входять в Альянс] захищали члена НАТО. Ми не бачили, як це працює. І дай бог, щоб цього не було. Тому я не порівнюю. Але я точно знаю, що нам потрібні гарантії безпеки, і точно знаю, що нам потрібно. Ми хочемо попросити саме те, що нам потрібно, а не те, що може надати НАТО. Ми не дублюємо це. Нам потрібно те, що нам потрібно", – сказав президент.

Він пояснив, що Україна як країна, яка воює, вже розуміє, яка зброя є ефективною, як швидко треба ухвалювати ті чи інші рішення, як вибудовувати оборону.

"Я вважаю, що ми одні з найкращих [у військовому плані], тому що у нас війна. Ми розуміємо, яка допомога потрібна країні, в які терміни, що працює, а що не працює. Ми точно розуміємо, через який термін повинно бути постачання зброї. Ми точно розуміємо, яку зброю не треба більше зберігати (я не хочу про це говорити публічно), треба просто викинути. І переозброєння Європи повинно бути, я так вважаю. У нас у цьому є досвід. [Ми знаємо], що працює на полі бою, а що не працює. Ми точно розуміємо, як можна превентивно діяти, щоб ворог не захопив твою територію. Ми точно розуміємо, що треба зробити в кожному місті тієї чи іншої держави, щоб ворог не заходив у міста і не окуповував. Ця, вибачте за слово, методичка, як воювати за (не проти когось) свою державу і не втратити суверенітет, я вважаю, у нас є. Саме через те, що в нас війна і ми втратили багато людей і містечок", сказав президент.

Говорячи про формат, який запропонувала створити Україна, об'єднання U-24, президент зазначив, що головне, що він має враховувати, на війні все залежить від швидкості ухвалення рішень. Президент пояснив, що не має бути так, що багато держав збираються і довго обговорюють план дій ("10 днів вирішує, чотири тижні надсилає і ще вісім тижнів аналізує"), всі рішення має бути прописано на папері ще до агресії.

"У цьому об'єднанні головне – це люди і терміни, терміни і люди. Як би це цинічно не звучало. Можливість зберегти [деяку] кількість людей залежить від іншої кількості – термінів, зброї... Я не хочу бути дуже прагматичним... Але сказати вам чесно: з точки зору крові та втрат – люди – години. Тому я вважаю, що наші гарантії безпеки повинні бути за формулою "люди години", сказав президент. – Ми говоримо зі свого досвіду (і з цим уже погоджується багато країн): "Люди – години". Нам потрібні саме такі гарантії безпеки. І тому назва там робоча U-24. Так, рішення приймається в першу добу. Не в другу, не в третю, а в першу", – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що в цьому документі має бути чітко прописано наслідки, які чекають на агресора.

"У прийнятому рішенні [має бути] заздалегідь прописана конкретика, що за наступну добу повинні та чи інша держава, залежно від загроз, отримати. Це дуже важливий момент. Іноді треба по губах або по руках, вибачте, бити одразу. Бити. Сильно. Які санкції? Коли вони впроваджуються? Сьогодні всі розробляють ці [санкційні] пакети, але уявіть собі, що вони будуть розроблені. Усі ці гарантії потрібні не так країні, яку захищають, як країні, лідер якої збирається напасти. Він повинен чітко знати, що його чекає. Тут не потрібні сюрпризи. Достатньо сюрпризів, які були на нашій території. Вважаю, цього кривавого досвіду достатньо для світу", – сказав Зеленський.

Президент розповів, що запропонований Києвом документ стосується України та країн-гарантів, але він, на думку глави держави, може бути корисним для інших країн.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

Україна протягом останніх років прагнула членства в НАТО, курс на її вступ до Альянсу зафіксовано у її Конституції. У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства (ПДЧ) Україна поки не одержала.

23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".

Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що у разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази і не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.

Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але, оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни "будуватиме ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".

У низці країн заявили про готовність надати гарантії безпеки Україні, але "не як у НАТО" – про готовність скерувати свої війська у разі нападу на Україну не йдеться.

16 квітня Зеленський повідомив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія, Франція, Німеччина, Туреччина і Польща, але остаточної домовленості ні з ким із них ще немає. Ще від низки країн Україна очікує на підтвердження.