-3 Київ
Україна зацікавлена в діалозі із сусідами про мовну статтю закону про освіту, але виступає проти "мови ультиматумів", написала міністр освіти і науки Лілія Гриневич у Facebook за підсумками поїздки до Вашингтона.
Вона зазначила, що зустрілася з главою бюро Державного департаменту США з європейських та євразійських справ Вессом Мітчеллом і керівником бюро з питань освіти та культури Дженніфер Зімдал Гальт.
"Щодо мовної статті, то згадали про головне – що ми як країна мусимо гарантувати знання державної мови кожній українській дитині, незалежно від її соціального статусу, місця проживання та інших чинників. Що суть мовної статті – це створення нових можливостей для наших шкіл із мовою навчання національних меншин, дати їхнім учням достойний рівень володіння державною мовою, що потім допоможе у розвитку кар'єри, вільному працевлаштуванні та самореалізації. Ішлося також і про те, що кожна національна громада різна та потребує свого підходу до вивчення української, в залежності від мовного середовища та особливостей материнської мови", – написала вона.
Гриневич також прокоментувала конфлікт через мовну статтю з Угорщиною: "Моя позиція чітка – ми зацікавлені у діалозі з нашими дружніми країнами-сусідами і готові домовлятися про засади імплементації мовної статті, як ми це зробили практично з усіма партнерами у цій ситуації. Однак ми маємо бути тверді в тому, що це має бути діалог, але не мова ультиматумів".
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина та низка інших країн висловили занепокоєння про майбутнє національних меншин в Україні.
Документ подали на експертизу до Венеціанської комісії, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема, йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ повинен урахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".
14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна продовжить пошук правильної моделі навчання для представників національних меншин.
У Міносвіти повідомили 1 лютого, що згодні відкласти імплементацію мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року.
7 лютого заступник глави Міністерства закордонних справ України Василь Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модьором повідомив, що Київ і Будапешт узгодили головні позиції щодо врегулювання мовного питання, але в МЗС Угорщини це спростували.
