"Закон має цілу низку ознак неконституційності, незаконності, штучного обмеження як стосовно порядку регулювання, так і щодо об'єктів і суб'єктів та спроб ручного управління у сфері, яка потребує системного підходу, – написав юрист. – Є як мінімум 10 підстав для оскарження закону про олігархів у Конституційному Суді України, указів президента України про введення в дію рішень РНБО стосовно олігархів – у Верховному Суді, плюс – дій державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб на виконання вказаного закону – у вітчизняних судах, а згодом – у ЄСПЛ, та як мінімум 10 причин для того, щоб оголошена владою "маленька переможна антиолігархічна війна" закінчилася, так і не почавшись", – зазначив юрист.
Чебаненко вважає, що обмежити вплив олігархів можна, якщо провести реформу судової та правоохоронної системи, а також якщо зайнятися регулюванням монополій.
"Питання деолігархізації треба вирішувати через базові зміни в суспільних стосунках, а для цього необхідне прийняття цілого комплексу законів та підзаконних актів щодо судочинства, діяльності правоохоронних органів, відповідальності, антимонопольного регулювання, діяльності ЗМІ, фінансового моніторингу, лобіювання та лобістської діяльності тощо, а не обмежуватися неконституційним, а тому декларативним законом", – написав експерт.
Контекст
Верховна Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт президента України Володимира Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна з поправок авторства Разумкова пропонувала, що визначати олігархів має не Рада національної безпеки і оборони України, як це було в наданій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при Національному агентстві з питань запобігання корупції.
Разумков також стверджує, що Рада ухвалила його поправку в законі.
Новий голова парламенту Стефанчук назвав два варіанти розв'язання ймовірної правової колізії в законі про олігархів.
На думку Разумкова, Зеленський має ветувати закон про олігархів і повернути документ у Раду зі своїми пропозиціями або підписати закон і після цього вносити в нього зміни. Він підкреслив, що Рада не зможе переголосувати законопроєкт про деолігархізацію.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) прийняла до розгляду звернення Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня, і закликали не розглядати в Раді законопроєкт про олігархів у другому читанні, поки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом для західних партнерів.
4 жовтня Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту закону про олігархів.
19 жовтня парламент розблокував закон про олігархів, нардепи відхилили 12 постанов, які блокують підписання документа спікером.
+11 Київ
