$40.44 €43.53
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Коломойського занесли до санкційного списку США, але вдома він залишається недоторканним – Atlantic Council

Коломойського занесли до санкційного списку США, але вдома він залишається недоторканним – Atlantic Council Законопроєкт Зеленського про олігархів, як дехто підозрює, було сформульовано спеціально для виключення Коломойського з його умов, пише автор статті
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Деолігархізація без урахування бізнесмена Ігоря Коломойського – це зовсім не деолігархізація, пише в опублікованій 10 липня статті для Atlantic Council спеціальний радник щодо Європи в міністерстві закордонних справ Великобританії (1997–2001), аналітик, який спеціалізується на зовнішній політиці і європейських справах, Девід Кларк.

"Досвідчені спостерігачі за Україною скептично підняли брову два роки тому, коли Володимир Зеленський здобув переконливу перемогу на президентських виборах у країні. Незважаючи на те, що він позиціонував себе як крайнього аутсайдера, який прагне зламати владу корумпованої олігархічною елітою країни, кампанія Зеленського багато в чому залежала від підтримки Ігоря Коломойського, можливо, найсуперечливішого олігарха України", – зазначає автор.

Кларк підкреслює, що Зеленський під час виборчої кампанії призначив особистого юриста Коломойського Андрія Богдана своїм головним радником, а також неодноразово виїжджав за кордон, щоб порадитися з Коломойським, який перебував у вигнанні, і мав підтримку його медіа.

"Не дивно, що багато хто розглядав Зеленського як кандидата Коломойського. За два роки, які відтоді минули, нічого не відбулося, щоб змінити цю оцінку, навіть попри те, що Зеленський відроджує прихильність до "деолігархізації", намагаючись підвищити свою слабку популярність. Коломойського занесли до санкційного списку США на початку цього року через обвинувачення в корупції, але, очевидно, вдома він залишається недоторканним. Він ще не відновив контролю над "ПриватБанком", націоналізованим 2016 року після того, як через імовірне шахрайство з його балансу зникло $5,5 млрд. Але Зеленському також не вдалося повернути ці активи, як того вимагає МВФ", – пише аналітик.

Державних чиновників, яких вважали загрозою інтересам Коломойського, зняли з їхніх посад, серед них і колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка, який вів розслідування щодо олігарха, а також колишній голова Національного банку України Яків Смолій і перший прем'єр-міністр Зеленського Олексій Гончарук, який спробував послабити контроль Коломойського над державною електроенергетичною компанією.

"Натяки на тривалі особисті зв'язки президента з олігархом знову проявилися в лютому 2021 року, коли Зеленський порушив обмеження, пов'язані з COVID-19, щоб відсвяткувати свій день народження на приватній вечірці, влаштованій у будинку соратника Коломойського Тимура Міндіча. Дії Зеленського на посаді президента передбачають, що його підхід до протидії впливу українських олігархів може бути у кращому разі вибірковим. Законопроєкт, який становить основу його нещодавно оприлюдненої політики деолігархізації, містить визначення "олігарха", що охоплює багатство, вплив і володіння активами, яке, як деякі підозрюють, було сформульовано спеціально для виключення Коломойського з його умов", – заявляє Кларк.

Водночас атаки на впливових політичних ворогів Зеленського – кума президента РФ Володимира Путіна і нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, а також п'ятого президента і нардепа від "Європейської солідарності" Петра Порошенка – тривають, підкреслює він.

"Отже, Коломойського обвинувачують у тому, що він допомагає Зеленському зводити рахунки і підриває вплив потенційних суперників. Один із них – Віталій Кличко, колишній чемпіон світу з боксу в суперважкій вазі і нинішній мер Києва, якого часто називають потенційним майбутнім кандидатом у президенти після успішного переобрання в українській столиці торік. Кличко став постійним більмом на оці Зеленського, часто критикуючи дії президента у зв'язку з кризою через COVID-19, зокрема його провальну програму вакцинації. Кличко навіть намагався організувати самостійну закупівлю вакцини з міського бюджету. ЗМІ Коломойського активізували нападки на Кличка, а друзі і союзники мера стали об'єктами поліцейських розслідувань. Сам Кличко поскаржився на переслідування після того, як у травні озброєні співробітники Служби безпеки України увірвалися в його багатоквартирний будинок", – нагадує автор.

Коломойський, можливо, також відіграв роль у тому, щоб допомогти Зеленському підірвати роль Кличка як голови Асоціації українських міст, зазначає він.

"Мер Дніпра Борис Філатов і його союзник Геннадій Корбан, обидва старі соратники Коломойського, які тепер примирилися з олігархом після сварки з ним, нещодавно відіграли важливу роль у допомозі Офісу президента щодо створення конкурентної організації місцевих муніципалітетів, з якої виключили Кличка. Коментатори розглядають цю ініціативу як спробу нейтралізувати вплив Кличка на національному рівні і, можливо, позиціонувати Філатова як майбутнього "технічного кандидата", щоб здобути підтримку від мера Києва напередодні наступних президентських виборів в Україні", – ідеться у статті.

Аналітик вважає, що вплив Коломойського не тільки загрожує демократії, а й ставить під сумнів надійність економічних реформ і боротьбу з корупцією.

"Бажання Коломойського повернути собі контроль над "ПриватБанком", який зараз готують до приватизації, не слабшає. Зміни, які здійснив Зеленський у керівництві НБУ торік, ризикують послабити його незалежність у питаннях банківського нагляду до такого ступеня, що амбіції Коломойського стануть досяжними. Якщо так станеться, то Україна зробить серйозний крок назад. Відносини Зеленського з Коломойським потрібно розглядати як найважливіше випробування його щирості в досягненні деолігархізації України. Тільки рішуче порвавши зі своїм покровителем, Зеленський зможе виконати свою обіцянку народу України "зруйнувати традиційний олігархічний порядок і замінити його справедливішою системою, яка дасть змогу Україні процвітати", – пише Кларк.

Інакше відбудеться просто "цинічна перебудова" олігархічної влади, внаслідок якої країна не зможе порвати зі своїм минулим, переконаний він. У зв'язку із цим, вважає експерт, західні лідери мають використовувати візит в Україну на 30-річчя незалежності, щоб дати чіткий орієнтир, за яким будуть оцінювати результати реформ Зеленського.

"Іншими словами, деолігархізація без урахування Коломойського – це зовсім не деолігархізація", – підсумував Девід Кларк.

Контекст

У рейтингу 100 найбагатших українців, який склав журнал "Forbes Україна", Коломойський зі статками $1,8 млрд посідає четверте місце.

У 2020 році Зеленський заявляв, що готовий говорити з великим бізнесом і забезпечувати йому рівні правила, а натомість хоче, щоб олігархи жили і працювали за законом.

15 квітня 2021 року на засіданні РНБО президент анонсував розроблення "фундаментального законопроєкту про статус олігарха в нашій країні". За його словами, законодавча ініціатива спрямована, зокрема, на те, щоб олігархи не могли впливати "на вибір країни, на економіку, на закони, на Верховну Раду".

14 травня секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що, на його думку, під дію розроблюваного закону про олігархів підпадає 13 осіб, можливо, більше. Їхні прізвища Данілов назвати відмовився.

Документ внесли на розгляд парламенту 2 червня. На засіданні 1 липня Верховна Рада підтримала за основу президентський законопроєкт.

Згідно із законопроєктом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або має монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість його активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації та фінансувати політичні партії.