Дії голови Конституційного Суду України (КСУ) Олександра Тупицького загрожували євроінтеграції України. Про це 27 березня заявив в ефірі телеканала "Україна 24" голова партії "Слуга народу", народний депутат Олександр Корнієнко, якого цитує пресслужба партії.
Він коментував скасування президентом України Володимиром Зеленським указу про призначення Тупицького суддею КСУ.
"Президент є гарантом Конституції, територіальної цілісності та національної безпеки країни. І якщо рішення КСУ безпосередньо загрожують дуже багатьом позиціям із євроінтеграції, антикорупційної інфраструктури, незалежності Антикорупційного бюро, то це все дуже серйозні виклики для національної безпеки", – сказав Корнієнко.
Голова партії вважає, що глава держави "виконав свій обов’язок боронити національну безпеку і захищати права громадян".
Він підкреслив, що Конституційний Суд "залишається важливим елементом правової системи держави", і після звільнення двох суддів КСУ здобуде "шанс повернутися до нормальної роботи".
27 березня Зеленський скасував укази про призначення Тупицького й Олександра Касмініна суддями КСУ. Він зазначив, що тепер обидва "можуть відправитися на заслужений відпочинок".
Представник президента у КСУ Федір Веніславський пояснив, що Тупицький із 2014 року "стояв на стороні країни-агресора".
Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду внаслідок свідомо неправдивого показання свідка. 28 грудня 2020 року він мав з'явитися в Офіс генпрокурора України для вручення підозри. Як розповіли в Офісі генпрокурора, Тупицький повідомив, що не може прибути за сімейними обставинами, але не надав документів про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру Тупицькому надіслали поштою. У Держбюро розслідувань зазначили, що він одержав повідомлення про підозру, хоч і заперечує це.
Журналісти програми "Схеми" (спільний проєкт "Радіо Свобода" і "UA:Перший") повідомляли, що Тупицький фігурує у провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого підозрюють у заволодінні активами Зуївського енергомеханічного заводу. За даними журналістів, Тупицький брав тіньову участь у приватизації цього заводу.
28 грудня Офіс генерального прокурора надіслав Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді КСУ строком на два місяці, а 29 грудня глава держави підписав відповідний указ. 26 лютого Зеленський продовжив строк усунення голови КСУ ще на місяць.
30 грудня КСУ опублікував заяву, в якій підкреслив, що не усуватиме Тупицького з посади, незважаючи на указ Зеленського. У суді заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президентові права й узагалі не передбачає можливості усувати суддів КСУ.
Веніславський вважає, що президент має право усунути Тупицького. Він говорив, що такі повноваження глави держави передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.
У КСУ в січні заявили, що співробітники Управління держохорони не пускають Тупицького в будівлю суду. У КСУ зазначали, що хоч його й усунули з посади судді Конституційного Суду, він має керувати судом. Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірини Венедіктової і звернувся до Окружного адміністративного суду Києва. Після усунення з посади Тупицький працював дистанційно.