+2 Київ
Кучма пояснив, що йому підходив їхній досвід у політиці.
"Коли я обійняв посаду прем'єра, Табачник уже був у пресслужбі секретаріату Кабміну. Потім він допомагав мені в тому, що зараз звуть "електоральними технологіями", адже я був не політиком, а ракетно-космічним конструктором... Після перемоги на президентських виборах я призначив його керівником АП. Однак новою посадою він почав поступово зловживати, і коли у 1996-му я отримав докази цього, то звільнив його", – розповів колишній президент.
Із Медведчуком Кучма познайомився, коли той був депутатом Верховної Ради, й оцінив, за його словами, те, як Медведчук очолив "оксамитову революцію" в парламенті, назавжди усунувши від влади представників ліво-комуністичного табору. Окрім того, Медведчук мав репутацію "провідного юриста".
"Тож коли після парламентських виборів 2002 року в мене виникла потреба в новому керівнику АП, я обрав саме його: виходець із депутатського корпусу міг стати ефективним у налагодженні співпраці з Радою, відносини з якою для мене були завжди важливими", – зазначив він.
Кучма наголошує, що "робив акцент на ефективності та професійності" – і Табачник, і Медведчук відповідали цим критеріям.
"Вони були ефективними бюрократами й поводилися і висловлювалися у моїй присутності як державники, інакше я б їх не тримав біля себе", – запевнив експрезидент.
Їхня антиукраїнська еволюція стала для нього "несподіваною й украй неприємною", але їхня подальша "пряма зрада" шоком для Кучми не стала, оскільки була вже "очікуваною й логічною".
"Я припинив будь-яке спілкування з обома за багато років до повномасштабного вторгнення. А тепер просто викреслив їх зі своєї пам'яті та життя", – резюмував колишній глава держави.
