"Засідання постійної ради ОБСЄ засвідчило, що наша робота дала результат – в ОБСЄ пролунала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів із боку РФ", – сказав міністр.
За його словами, партнери повністю поділяють позицію України щодо того, що принципи ОБСЄ, зафіксовані в Гельсінському заключному акті, є непорушними, включно із правом держав вільно обирати, частиною якої організації чи союзного договору бути.
"Маючи підтримку партнерів, Україна продовжує працювати над тим, щоб РФ замість ультиматумів на тему європейської безпеки почала сумлінно виконувати Гельсінський декалог: припинила агресію на Донбасі, деокупувала Крим, вжила реальних кроків з урегулювання решти створених нею тривалих конфліктів на території Грузії та Молдови. У цьому ж контексті нагадую, що, згідно з основоположними документами ОБСЄ, Російська Федерація зобов'язалася "не розглядати будь-яку частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу", – заявив голова української дипломатії.
Кулеба зазначив, що, "незважаючи на незадовільний для Росії тиждень великої дипломатії", він вважає, що єдиним способом для РФ підтвердити відсутність намірів вирішувати проблеми в силовий спосіб є продовження дискусії в усталених форматах, зокрема в ОБСЄ.
"Україна готова до подальшої тісної співпраці з польським головуванням задля ефективного втілення порядку денного ОБСЄ після аналізу позицій держав-учасниць за підсумками засідання постійної ради ОБСЄ 13 січня. Україна також продовжить активну роботу з партнерами над втіленням комплексного пакету стримування Російської Федерації від нової хвилі війни в Європі, який уже почав діяти", – додав міністр.
Контекст
У Відні 13 січня завершилося засідання постійної ради Організації з безпеки та співпраці в Європі, на ньому продовжили дискусії між РФ та країнами Заходу щодо "гарантій безпеки". Глава МЗС Польщі, яка головує в ОБСЄ цьогоріч, Збігнєв Рау, заявив, що європейський регіон зараз ближчий до війни, ніж будь-коли за останні 30 років.
Росія заявила в ОБСЄ про вимогу юридично зобов'язувальних "гарантій безпеки" від США та НАТО, що унеможливлюють "будь-яке розширення Альянсу і розміщення поблизу російських кордонів ударних систем озброєнь".
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Увечері 10 січня в Женеві завершилися перемовини США та Росії про вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Американська делегація під час перемовин висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після перемовин заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона під час перемовин не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на перемовинах зі США щодо членства України в НАТО.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.
+5 Київ
