"Немає жодної країни ЄС, яка не хоче бачити Україну у складі Європейського союзу", – наголосив міністр.
Він зазначив, що є лише одна країна, яка хоче повільнішого процесу вступу та ретельнішого вивчення наслідків цього приєднання України до ЄС, – це Угорщина. Водночас Кулеба заявив, що за результатами його розмови із Сійярто "загроза того, що Угорщина у принципі виступає проти членства України в ЄС, знята".
"Такої інтенсивності дипломатії, як зараз, не було з початку повномасштабного вторгнення. Зараз на всіх рівнях розігруються найкреативніші рішення, найкарколомніші комбінації для того, щоб забезпечити ухвалення рішень, необхідних Україні", – резюмував глава МЗС.
Контекст
Відносини Києва та Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєність через майбутнє угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали у таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміють. Отже, у них виникають проблеми під час вступу в українські університети та пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
Після того, як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, рекомендуючи розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо вступу в ЄС, в уряді Угорщини погрожували накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має ухвалити рішення ЄК.
У Раді національної безпеки і оборони зазначали, що Україна готова йти на певні компроміси у цьому питанні заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання щодо нацменшин в Україні.
8 грудня Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 щодо урахування експертної оцінки Ради Європи та її органів із прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський.