"Наразі якихось очевидних прямих загроз немає, але в будь-який момент усе може змінитися, тому що Олександр Лукашенко [який вважає себе президентом Білорусі] може в будь-який момент ухвалити будь-яке рішення. І до цих різних сценаріїв ми повинні бути готові", – сказав він.
За словами Кулеби, Лукашенко "хоче демонструвати свою владу і мститися тим країнам, які, на його думку, діють проти нього", і ситуація в Білорусі буде "своєрідною гойдалкою". Як приклад він навів ситуацію з мігрантами на кордоні Білорусі та Литви.
"Тому ми маємо бути готові до будь-якого сценарію. І це питання є абсолютно пріоритетним для уряду, для президента", – додав глава МЗС.
Контекст
У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за ньогого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
+5 Київ
