Малюська про відтермінування створення реєстру олігархів: Після війни їх може не залишитися природним шляхом

Політика

Міністр юстиції України Денис Малюська вважає, що після війни в Україні може не залишитися олігархів. Про це він заявив у Facebook 22 вересня, коментуючи відтермінування створення реєстру олігархів.

"На жаль, однією із семи умов початку перемовин про вступ України до ЄС є імплементація закону про олігархів з урахуванням висновку Венеціанської комісії, а комісія сказала, що зараз не на часі. Тому Кабмін із (нашої) Мін’юсту ініціативи вніс зміни до плану деолігархізації та відклав наповнення реєстру олігархів на "після війни". Шкода, звісно, але у принципі, в теперішніх умовах це не критично і, можливо, правильно. Кандидати на статус олігарха сидять тихенько і, здається, впливом не зловживають (хоча тут можу й помилятися, я – не СБУ, знаю не все). А після війни олігархів може й не залишитися природним шляхом", – написав він.

За словами Малюськи, пауза в імплементації закону про олігархів "зовсім не означає паузи в застосуванні інших інструментів", таких як кримінальні провадження в активній стадії, а також збільшені повноваження Антимонопольного комітету й відновлення антикорупційних інструментів.

"Олігархи й далі у фокусі уваги. Протягом війни плануємо провести додаткові перемовини з партнерами, удосконалити закон із їхньою допомогою, та, якщо буде потреба, дати зелене світло імплементації", – додав міністр.

Кабінет Міністрів України 22 вересня змінив строки початку роботи реєстру олігархів. Запуск реєстру переносять із квітня 2022 року на строк "через три місяці з дня припинення/скасування воєнного стану" в Україні. У розпорядженні йдеться, що Кабмін відклав запуск реєстру з урахуванням висновку Венеціанської комісії щодо так званого закону про олігархів.

Контекст

Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Президент України Володимир Зеленський підписав закон 5 листопада.
Згідно із законом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку; вартість активів особи перевищує 1 млн прожиткових мінімумів.
У разі занесення бізнесмена в реєстр олігархів – такі рішення ухвалюватиме РНБО – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.
9 червня 2022 року голова Нацагентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив в інтерв'ю Forbes, що через війну ідея створення реєстру олігархів втратила актуальність, оскільки "люди, яких ми раніше вважали олігархами, втратили центри свого впливу".
У червні 2022 року Зеленський увів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування й ведення. У липні Данілов заявляв, що реєстр олігархів готовий.
24 лютого 2023 року Кабмін ухвалив рішення відтермінувати запуск реєстру олігархів. Нардеп від "Слуги народу", представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський пояснював, що це зроблено, щоб дочекатися висновків Венеціанської комісії.
У червні 2023 року Венеціанська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію закону про олігархів.