-5 Київ
Міністерство закордонних справ України взяло до відома ноту протесту, яку послу України в Мінську Ігорю Кизиму вручили у МЗС Білорусі через серію "антибілоруських акцій" біля дипмісій держави в Україні.
Про це спікер українського зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко повідомив у коментарі "Радіо Свобода" 26 листопада.
У серпні та вересні в Україні відбувалися акції на підтримку протестувальників у Білорусі. Сьогодні МЗС Білорусі викликало Кизима, йому вручили ноту протесту, в якій білоруська сторона висловила "рішучий протест у зв'язку із безперервною серією антибілоруських акцій біля посольства Республіки Білорусь в Україні і вимагає забезпечити на належному рівні безпеку дипломатичної місії відповідно до норм Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року".
Реакція білоруської сторони на акції протесту, які відбувалися в Україні, "надмірно емоційна і в цілому безпідставна", підкреслив він.
"Україна – європейська демократична держава, свобода слова і свобода зібрань для якої має фундаментальне значення. Ми вважаємо, що жодних підстав для обмеження права на мирний протест в цій ситуації не існує. Правоохоронні органи України вживають належних заходів, щоб на постійній основі, а особливо під час акцій протесту гарантувати безпеку як учасників акцій, так і посольства Білорусі та його працівників", – додав Ніколенко.
Він сказав, що Київ дотримується вимог Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 1961 року і гарантує безпеку іноземних дипломатичних місій на території України.
"І ми особливо очікуємо, що білоруська сторона також із належною відповідальністю ставитиметься до своїх міжнародних зобов'язань і не допускатиме порушень дипломатичного імунітету, на кшталт безпідставних оглядів дипломатичного автомобіля посла України в Білорусі при перетині українсько-білоруського кордону", – підкреслив речник МЗС.
Ніколенко нагадав, що в період Революції гідності в Україні Білорусь не реагувала на провокації громадян, які під стінами посольства України в Мінську демонстрували "вкрай недружню позицію до України і обраного українським народом європейського курсу".
Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту тих, хто не згоден із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт виник через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.
