+2 Київ
Національне агентство з питань запобігання корупції склало два адміністративні протоколи на голову Конституційного суду Олександра Тупицького. Про це пише пресслужба НАЗК.
Зазначають, що протоколи склав особисто голова НАЗК Олександр Новіков, оскільки після прийняття змін до Кодексу про адміністративні правопорушення з 31 грудня 2020 року складати адмінпротокол на суддю може тільки він або його заступники.
В агентстві повідомляють, що ще 1 жовтня 2020 року НАЗК надіслало Тупицькому запит із проханням пояснити, чому він не вказав у декларації свою ділянку в Криму, отриману ним за законодавством держави-окупанта. За таке порушення НАЗК має вручити судді адмінпротокол.
Однак 27 жовтня судді КСУ проголосували за визнання неконституційним права НАЗК виписувати адміністративні протоколи. Отже, під час розгляду цього питання Тупицький мав конфлікт інтересів.
"Тепер, коли Верховна Рада відновила згадане право НАЗК, ми мусимо скласти два адмінпротоколи щодо Тупицького – щодо умисного незазначення ділянки в декларації та конфлікту інтересів", – зауважили в агентстві.
Тупицького призначили суддею Конституційного Суду в травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 58 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання в КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. КСУ він очолив у вересні 2019 року.
Програма "Схеми" 28 жовтня 2020 року повідомила, що Тупицький, який ще до анексії Криму володів земельною ділянкою в Кореїзі, 2018 року купив невелику ділянку землі по сусідству, але не вніс цю інформацію до декларації. Сам Тупицький заявляв, що "не знав, як це зробити".
Тупицького підозрюють у підкупі свідка й введенні в оману суду шляхом свідомо неправдивих показань свідка. 28 грудня 2020 року він мав з'явитися в Офіс генпрокурора України для вручення підозри. Як розповіли в Офісі генпрокурора, Тупицький повідомив, що не може прибути за сімейними обставинами, але не надав документів про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру Тупицькому надіслали поштою. У Держбюро розслідувань зазначили, що він отримав повідомлення про підозру, хоч і заперечує це.
Журналісти програми "Схеми" повідомляли, що Тупицький фігурує в провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого підозрюють у заволодінні активами Зуєвського енергомеханічного заводу. За даними журналістів, Тупицький брав тіньову участь у приватизації цього заводу.
Крім того, ДБР підозрює Тупицького в самовільному зайнятті земельної ділянки й державній зраді.
28 грудня 2020 року Офіс генерального прокурора спрямував Зеленському клопотання про усунення Тупицького від посади судді КС строком на два місяці, а 29 грудня глава держави підписав відповідний указ.
30 грудня КСУ опублікував заяву, у якій підкреслив, що не усуватиме Тупицького з посади, незважаючи на указ Зеленського. У КСУ заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президенту права усувати суддів КСУ. До того ж Конституція взагалі не передбачає можливості відсторонення судді КСУ від посади, вважають у суді.
Представник президента в КСУ Федір Веніславський вважає, що президент має право усунути Тупицького. Він говорив, що такі повноваження глави держави передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.
У КСУ 19 січня 2021 року сторони заявили, що співробітники Управління держохорони не пускають Тупицького в будівлю суду. У КСУ зазначали, що хоч його й усунули від посади судді Конституційного Суду, але він має керувати судом. Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірині Венедіктової, оскільки "його ні фактично, ні юридично не повідомляли про підозру в кримінальних правопорушеннях". 20 січня Тупицького знову не пустили на роботу. За його словами, його не звільнили з посади офіційно і якщо він не прийде на роботу, йому зарахують прогул. Він звернувся до Окружного адміністративного суду Києва.
Зараз Тупицький працює дистанційно.
1 лютого у Верховний Суд надійшов позов Тупицького до Зеленського, Тупицький оскаржував своє звільнення з посади. 3 лютого Верховний Суд відмовив у відкритті провадження. У суді зазначили, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, які належать до юрисдикції КСУ.
