Політика

Нардеп Костенко: Бурбу намагаються дискредитувати, щоб применшити значення його свідчень щодо "вагнергейту"

24 листопада 2021, 12.15 Этот материал также можно прочитать на русском

Роман Костенко: Ми зараз говоримо безпосередньо про зрив спецоперації щодо вагнерівців, і будь-яка дискредитація особистості виглядає як переслідування Бурби Фото: Роман Костенко / Facebook

Кампанію проти ексначальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурби розпочали лише тоді, коли він виступив зі звинуваченнями влади у зриві операції проти російських найманців із ПВК "Вагнер", заявив у коментарі "Апострофу" нардеп від "Голосу", секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Роман Костенко.

"І ми розуміємо, кому це вигідно. Раніше про нього нічого не говорили: поганий він чи добрий, ніхто його не характеризував, поки він сам не виходив і не розповідав про ситуацію з вагнерівцями. І кампанія проти нього почалася саме тоді, коли він вийшов і розповів, як усе було. Тому тут не треба бути великим логіком, щоб зрозуміти, що на нього намагаються тиснути та дискредитувати його, щоб таким чином применшити важливість його свідчень", – зазначив Костенко.

Політик наголосив, що якщо про правопорушення Бурби є якісь дані, то потрібно відкрити кримінальне провадження, а цього досі не сталося.

"Про нього кажуть, що він нібито корупціонер. Так якщо є по ньому якісь питання, то чому ж уже більше року минуло, а проти нього не відкрито жодних кримінальних справ і нічого не доведено? Є ж НАБУ, аудиторські служби. Покажіть! Ми зараз говоримо безпосередньо про зрив спецоперації щодо вагнерівців, і будь-яка дискредитація особистості виглядає як переслідування Бурби. На мій погляд, це робиться для того, щоб применшити значення його інформації", – наголосив народний депутат.

Контекст

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами ПВК "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака та самого Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
Це підтвердили екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов та колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. За їхніми словами, спецоперацію поводили із 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський у вересні 2020 року заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було, а в червні 2021 року порівняв сценарій спецоперації із примусовим приземленням у Мінську літака з опозиційним журналістом Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, – правда", – говорив Зеленський.
У вересні 2021 року голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла заявила, що "спеціальний захід" СБУ та розвідки розпочали в липні 2020 року. За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".
У розслідуванні йдеться про те, що, за словами Бурби, президент України знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.
В ОП заявляли, що розслідування не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслювали, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".
19 листопада в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" показали інтерв'ю Бурби. За його словами, Єрмак говорив, що вказівка перенести операцію із затримання вагнерівців надійшла від Зеленського. Бурба вважає, що її переносити не можна було, і це одна із причин провалу. "Це провал. Які причини, ви питаєте. Перша причина провалу – ми маємо "крота", який працює на Росію. Друга причина – наша погана підготовка. І третя причина провалу – гарна робота контррозвідки Білорусі", – заявив Бурба.
Ексочільник ГУР також повідомив, що його співробітників, які знали про операцію щодо вагнерівців, звільнили та забрали документи прикриття, а його самого відправили у відставку, коли він склав список причетних до операції.