Нардеп Шпенов: "Економічний паспорт" – це ризикована політична авантюра

Нардеп Шпенов: "Економічний паспорт" – це ризикована політична авантюра Дмитро Шпенов: Українці й так живуть найбідніше у Європі, зайві ризики заради політичної вигоди владі нам ні до чого
Фото: politeka.net
Інфляція та девальвація гривні за останні 10 років засвідчують, що ідея введення економічного паспорта не виправдана розрахунками, оскільки після закінчення строку люди отримають на руки гроші, які сильно знецінилися, написав позафракційний народний депутат, член парламентського комітету з питань правової політики Дмитро Шпенов у блозі на сайті "Мінпром".

"Розуміючи розмах авторів ідеї введення економічних паспортів, стає зрозуміло, що "Велике будівництво" було лише прелюдією до створення по-справжньому "великої годівниці", де грошей вистачить усім. Апологети економічних паспортів розуміють, що коли настане час виплачувати власникам економічних паспортів їхні заощадження за 18 років, ні [президента Володимира] Зеленського, ні "слуг" уже не буде при владі, тому відповідати за наслідки не буде кому. А наслідки, з огляду на все, будуть плачевними. Імовірно, що гроші фонду будуть інвестовані в ОВДП із прибутковістю 10%, тобто за 18 років загальна дохідність заощаджень становитиме 450%. Начебто чимало, але в Україні є ще інфляція та девальвація гривні. За останні 18 років вони становили 670% і 560% відповідно. З позиції сьогоднішніх реалій можна стверджувати, що після закінчення строку люди отримають на руки гроші, які сильно знецінилися", – написав політик.

Він наголосив, що в умовах загрози російської воєнної агресії ризики для економічної стабільності зростають.

"Можливо, що найближчим часом ми побачимо гібридну економічну війну РФ та Білорусі проти України з вимкненнями електроенергії, блокуванням постачання енергоресурсів, добрив тощо. У 2024 році нас може очікувати відмова Росії прокачувати газ через українську ГТС, що призведе до втрати доходів бюджету в розмірі $1,3 млрд на рік. Усі зазначені ризики свідчать про те, що нашій країні доведеться виживати в дуже недружньому оточенні на сході й на півночі. Чи потрібні нам у такій ситуації ризиковані економічні авантюри, такі як ведення економічних паспортів та створення Фонду майбутніх поколінь, які щороку поглинатимуть 2% ВВП України?" – запитав нардеп.

Шпенов нагадав, що такі фонди успішно працюють у багатих на нафту та газ Саудівській Аравії, ОАЕ та Норвегії, але Україна країна є чистим експортером енергоресурсів і не має економічних підстав для створення такого фонду.

"Важливо, щоб це зрозуміли автори відповідних законопроєктів. Українці й так живуть найбідніше у Європі, зайві ризики заради політичної вигоди владі нам ні до чого", – підсумував політик.

Контекст

1 грудня під час виступу на засіданні Верховної Ради президент України Володимир Зеленський анонсував введення економічного паспорта українця.

"Ми проголосували закон №5600, який збільшує ренту та плату за використання природних ресурсів України. Ми направимо ці кошти саме на наших дітей... Ця плата за використання наших, українських надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України. По досягненні повноліття наші діти зможуть використати ці гроші для здобуття освіти в Україні або купівлі житла в Україні, завдяки цим законам наші – чи когось – олігархи стануть інвесторами у майбутнє наших дітей. Я їх вітаю", – сказав Зеленський.

За даними голови парламентської фракції "Голос" Ярослава Железняка, 2021 року рента за користування надрами загальнодержавного значення становила 35,2 млрд грн, 2022-го планують, що ця сума становитиме 41 млрд грн. Дітей віком до 14 років у країні 7,5 млн, зазначив нардеп у Telegram.

2 грудня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що після введення економічного паспорта діти, народжені в Україні, отримуватимуть $1020 тис. на рахунки рентних платежів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати