Переваги таких індустріальних парків, "як зазвичай", діставатимуться "обраним" підприємцям з відомих промислових груп, припускає авторка статті Світлана Симоненко.
Вона нагадала, що Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт про індустріальні парки, який передбачає впровадження низки стимулів для залучення інвестицій.
"Не виключено, що міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов взяв на озброєння досвід 20-річної давності та вирішив створити в Україні цілу низку внутрішніх офшорних зон під виглядом індустріальних парків – спеціальних територій з пільговим режимом оподаткування і підведеною коштом платників податків інфраструктурою та системою комунікацій", – ідеться у статті.
Авторка вважає, що ідею Чернишов планує реалізувати за допомогою народних депутатів, які внесли у парламент низку законопроєктів на цю тему.
"Наприклад, прийнятий напередодні парламентом законопроєкт №4416-1 передбачає, що на території ІП будуть займатися переробною промисловістю, переробкою відходів (крім поховання), науково-технічною діяльністю і у сфері інформації/телекомунікацій, заборонено буде виробляти підакцизну продукцію (крім автомобілів та інших транспортних засобів), займатися гральним бізнесом. Проєкт закону передбачає мінімум 2 млрд грн бюджетних коштів на розвиток індустріальних парків щорічно – з 2022-го до 2025 року. Керуючим компаніям та ініціаторам створення парку запропонують часткові компенсації витрат на підключення та приєднання до електромереж, процентні платежі по кредитах", – зазначає журналістка.
Законопроєкт №5688 передбачає звільнення від ПДВ операцій із ввезення на митну територію України нового устаткування для власного використання в індустріальних парках, а також звільнення на 10 років учасників парків від податку на прибуток і надання органам місцевої влади права встановлювати пільгові ставки оподаткування нерухомості та плати за землю.
"На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кіяна, такі пільги несуть істотний ризик, тому що нечесний бізнес з метою мінімізації податків буде розміщувати свої офіси на територіях ІП. Фактично за цим документом, за який ратує і Чернишов, індустріальний парк перетворюється на якусь подобу ВЕЗ – вільної економічної зони, які в країні створювали із середини 90-х (першими були ВЕЗ на Донбасі). У таких зонах теж, імовірно, працювали інвестори, вкладаючи у нові заводи мільярди, а натомість нібито отримуючи розвинену інфраструктуру, швидке оформлення документів, підключення до мереж. Але головне – інвесторам пільгових зон пропонувалися спеціальні податкові умови, відмінні від тих, що існували для інших підприємств – поза зоною", – підкреслює авторка.
Вона наводить думку Володимира Антківа зі Львівського регуляторного хаба: "Уповноважений державний орган може вирішувати на свій розсуд, які компенсації та кому пропонувати, й закон це ніяк не контролює".
Пільги в індустріальних парках можуть негативно вплинути на конкуренцію всередині країни і на можливості експорту, зазначають у статті, оскільки компанії, яким надали особливі умови, почнуть швидко завойовувати ринок, а ті, кому "не пощастило" опинитися в індустріальному парку, стануть банкрутами та аутсайдерами.
"Створення податкових пільг може порушувати конкуренцію в економіці України. Наприклад, один виробник обладнання працює не в індустріальному парку 30 років без податкових пільг. З'являється нова компанія в індустріальному парку й отримує перевагу, внаслідок якої може витіснити компанію, яка зарекомендувала себе на ринку", – розповів директор аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко.
Пільги для інвесторів, прописані у законопроєктах, можуть вилитися у втрати для бюджету у мільярди гривень, пише видання. Автор припускає, що лобіювати ухвалення цих документів можуть наближені до міністра люди.
"Експерти VoxUkraine нагадують: пропоновані зараз в Україні індустріальні парки мають добрий вигляд лише в теорії (але не завжди), а на практиці майже завжди (і завжди в країнах зі слабкими інститутами) призводять до втрат бюджету та спотворення економічних стимулів. На їхню думку, введення пільг усередині країни часто призводить до перерозподілу наявних активів, а не до створення нових; пільги для окремих підприємств або галузей завжди означають більший податковий тягар для решти економіки, а нерівні правила гри завжди створюють можливості для корупції", – підкреслює Симоненко.
Вона нагадала, що міжнародні партнери України, зокрема МВФ, неодноразово виступали проти особливих умов для бізнесу.
"Тепер же під егідою залучення інвестицій через індустріальні парки з подачі міністра Олексія Чернишова Україні загрожує черговий конфлікт з міжнародною спільнотою, з кредиторами та, звичайно, з МВФ. Адже у грудні завершується програма України та МВФ stand-by, в рамках якої країна у 2020 році отримала єдиний транш. Нова програма буде підписана лише тоді, коли представники Фонду, які планують відвідати Україну у вересні, переконаються, що країна не звернула зі шляху реформ і не почала рухатися та відкочуватися у бік "азаровщини". Однак ініціативи міністра Олексія Чернишова з індустріальними парками можуть викликати у них запитання, а надалі – негативно відбитися й на внутрішньому інвесткліматі, й на майбутніх надходженнях до держбюджету, й на іміджі України", – резюмує авторка статті.