+2 Київ
Окружний адміністративний суд Києва відмовив голові Конституційного Суду України Олександру Тупицькому в задоволенні заяви про забезпечення позову до Управління держохорони.
Про це пресслужба суду повідомила 8 лютого.
19 січня стало відомо, що співробітники УДО не пускають Тупицького в будівлю суду. Того самого дня він подав позов проти відомства. Як ідеться ОАСК, разом із позовом він подав заяву про його забезпечення, в якій просив заборонити УДО створювати перешкоди виконанню ним повноважень голови КСУ.
"8 лютого у відкритому судовому засіданні ОАСК ухвалив відмовити у її задоволенні, оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для цього. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі. На думку суду, застосування обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на тих обставинах, якими позивач обґрунтовує свої заявлені позовні вимоги, оскільки цю оцінку суд надає виключно під час розгляду справи по суті", – повідомили в суді.
Водночас ОАСК відкрив провадження за позовом і призначив підготовче засідання на 24 лютого.
Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду за допомогою свідомо неправдивих свідчень свідка. 28 грудня 2020 року він мав з'явитися в Офіс генпрокурора України для вручення підозри. Як розповіли в Офісі генпрокурора, Тупицький повідомив, що не може прибути через сімейні обставини, але не надав документів про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру Тупицькому надіслали поштою. У Держбюро розслідувань зазначили, що йому вручили повідомлення про підозру, хоч він і заперечує це.
Журналісти програми "Схеми" (спільний проєкт "Радіо Свобода" і "UA:Перший") повідомляли, що Тупицький фігурує у провадженні стосовно ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого підозрюють у заволодінні активами Зуївського енергомеханічного заводу. За даними журналістів, Тупицький брав тіньову участь у приватизації цього заводу.
28 грудня 2020 року Офіс генерального прокурора надіслав Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді КС строком на два місяці, а 29 грудня глава держави підписав відповідний указ.
30 грудня КСУ опублікував заяву, у якій підкреслив, що не усуватиме Тупицького з посади, незважаючи на указ Зеленського. У КСУ заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президенту права усувати суддів КСУ. До того ж Конституція взагалі не передбачає можливості усунення судді КСУ з посади, вважають у суді.
Представник президента у КСУ Федір Веніславський вважає, що президент має право усунути Тупицького. Він говорив, що такі повноваження глави держави передбачає Кримінальний процесуальний кодекс.
У КСУ зазначали, що хоч його й усунули з посади судді Конституційного Суду, але він має керувати судом. 19 січня після недопуску до суду Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірини Венедіктової, оскільки "його ні фактично, ні юридично не повідомляли про підозру у кримінальних правопорушеннях". 20 січня Тупицького знову не пустили на роботу. За словами Тупицького, його не звільнили з посади офіційно і якщо він не прийде на роботу, йому зарахують прогул. Тупицький звернувся до Окружного адміністративного суду Києва.
Зараз Тупицький працює дистанційно.
1 лютого у Верховний Суд надійшов позов Тупицького до Зеленського, Тупицький оскаржував своє звільнення з посади. 3 лютого Верховний Суд відмовив у відкритті провадження. У суді зазначили, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що належать до юрисдикції КСУ.
