"У мене є своє особисте ставлення і загальне розуміння. Що стосується мого особистого, то ви знаєте, що я за декларування і відкрите декларування. Я – один із небагатьох народних депутатів, який подав свою декларацію за 2021 рік і за 2022 рік. Тобто я виконав усі свої обов'язки перед власним сумлінням", – сказав він.
Спікер Ради наголосив, що тих, хто зробив так само, як і він, у парламенті "було дуже небагато".
"Я за відкритий підхід. [...] Але в кожної медалі є і друга сторона. Це, безперечно, безпека осіб, які виборюють перемогу. Якраз у пропозиціях президента чітко вказано, що саме ці особи будуть виведені з-під декларування на період війни, вони потім будуть декларувати по завершенню цієї війни", – вважає Стефанчук.
Він зазначив, що є реальні випадки, які ілюструють необхідність безпеки декларантів.
"Коли перебував із візитом у нордичних країнах, де ми домовлялися і про зброю, і про підтримку України, я отримав смс з іранського номера, де були перераховані абсолютно всі мої дані, які я зазначив у деклараціях за 2021-й і 2022-й. Оновлені дані. Це ж було по моїй дружині. І в кінці було написано: "Слава Україні!" – розповів Стефанчук.
За його словами, у реєстрі, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), є повна інформація: адреси, номери рахунків.
"Якраз ці цифри, які були у цьому реєстрі з моїми оновленими даними, були надіслані мені на мобільний телефон з іранського номера. [...] Я передав просто СБУ. Зараз вони розбираються. Але я знаю, що такі ж смс отримало й багато інших народних депутатів, принаймні деякі з них мені про це говорили", – заявив Стефанчук.
Контекст
Доступ до публічної частини реєстру декларацій НАЗК обмежило 24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну, для "максимального посилення захисту особистих даних декларантів".
У травні 2022 року НАЗК пояснило, що під час воєнного стану необов'язково подавати декларації будь-якого виду, а після завершення війни "у посадовців є ще три місяці на подання декларації без порушення вимог строку".
Відновити електронне декларування закликали, зокрема, посли країн "Великої сімки" та посол ЄС. Посли G7 заявляли, що це дасть змогу запобігти корупції і зміцнить довіру громадян до влади.
5 вересня 2023 року Рада ухвалила законопроєкт №9534 щодо відновлення електронного декларування, він передбачає подання декларацій посадовцями за поточний рік, а також за 2021–2022 роки. Водночас реєстр декларацій іще рік має бути закритим. За проголосувало 329 нардепів.
За словами голови пропрезидентської парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, Рада 5 вересня проголосувала за "гібридний формат декларування" на "прохання декларантів із прифронтових громад". Він зазначив, що депутати "зробили норму, згідно з якою декларант може добровільно відкрити свою декларацію для всіх людей, а не тільки для перевіряючих органів".
Зеленський 6 вересня заявив, що ухвалить рішення щодо закону про електронне декларування після консультацій із віцепрем'єркою з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною.
Того самого дня на сайті президента зареєстрували петицію, закликавши Зеленського накласти вето на закон про е-декларування та повернути його в парламент із вимогою відкрити реєстр майнових декларацій посадовців. Станом на 18.45 10 вересня її підтримало понад 83 тис. осіб. Президент України розглядає петиції, якщо вони набирають щонайменше 25 тис. підписів протягом не більше ніж трьох місяців від дня їх опублікування.
Ветувати закон про е-декларування Зеленського закликала група депутатів Європарламенту.
Президент ветував закон 12 вересня. Він зазначив, що декларації мають відкрити одразу, не за рік. Того самого дня він подав свої пропозиції до парламенту.
20 вересня депутати ухвалили новий законопроєкт 341 голосом "за".
+4 Київ
