Підозрюваний в організації замаху ексзаступник голови СБУ Нескоромний тісно співпрацював із головою ОАСК Вовком – ЗМІ

Підозрюваний в організації замаху ексзаступник голови СБУ Нескоромний тісно співпрацював із головою ОАСК Вовком – ЗМІ У "Слідстві.Інфо" провели розслідування про те, що пов'язує Вовка і Нескоромного
Скріншот: slidstvo info / YouTube
Записи, які потрапили в розпорядження "Слідства.Інфо", свідчать, що голова ОАСК Павло Вовк та ексзаступник голови СБУ Дмитро Нескоромний регулярно зверталися один до одного по допомогу.

Колишній заступник голови Служби безпеки України Дмитро Нескоромний, якого слідство підозрює в організації замаху на вбивство, мав тісні зв'язки з головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком. Про це йдеться в розслідуванні "Слідства.Інфо".

У розпорядженні журналістів є записи розмов із кабінету Вовка. Згідно з ними, Нескоромний регулярно відвідував кабінет судді протягом зими – весни 2019 року. Тоді він був заступником начальника Головного управління СБУ в Києві та Київській області.

Зокрема, Нескоромний разом з іншим колегою із СБУ в лютому 2019-го приїхав до кабінету голови ОАСК як неформальний представник інтересів одного з українських банків.

У цієї банківської установи тривав спір із фінансово-промисловою групою "Альтком" на сотні мільйонів гривень. "Альтком" звернулася до Окружного адмінсуду Києва з проханням зупинити стягнення з неї коштів на користь українського банку, яке мало відбутися за рішенням іншого суду.

Але в березні в кабінет Вовка прийшов суддя, який розглядав це звернення. Він погодив із головою суду, на чию користь ухвалювати рішення у цій справі. А вже наступного дня, 13 березня 2019-го, суддя відмовив компанії у вимогах припинити стягнення з них коштів на користь банку. Отже, в ОАСК виконали прохання Нескоромного та його колеги із СБУ.

На записах зафіксовано, що і Вовк також звертався до Нескоромного по допомогу. Зокрема, сам представник СБУ організовував перевірку кабінетів суддів стосовно пристроїв прослуховування. Але виявити їх фахівцям тоді не вдалося.

Нескоромний у своєму Telegram-каналі назвав ці записи змонтованими. "Оприлюднені грантовими журналістами записи нібито моїх розмов із головою ОАСК Вовком – дуже слабкий монтаж. У службі немає людей настільки наївних, щоб публічно обговорювати такі речі. І вже тим більше у випадку, коли я знав про прослуховування, оскільки його встановлювала СБУ спільно з НАБУ", – заявив Нескоромний.

Він додав, що прослуховування ОАСК – спільна операція, яку проводили з відома президента Петра Порошенка, але потім у певний момент у НАБУ вирішили, що їм ці записи потрібніші, і "самі легалізували їх через [заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ] Сергія Горбатюка".

Публікацію цих записів Нескоромний називає частиною інформаційної кампанії на підтримку ініційованого президентом Володимиром Зеленським скорочення повноважень ОАСК. "Розрахунок правильний, але дуже цинічний. Павле, пробач!" – завершив він свій пост зверненням до судді.

Нескоромного підозрюють в організації невдалого вбивства начальника внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Першим про підготовку замаху повідомив головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов. Посилаючись на свої джерела, він розповів, що 22 січня в Києві у цій справі затримали полковника СБУ Юрія Расюка. Журналіст назвав Наумова другом і "правою рукою" голови СБУ Івана Баканова й розповів, що в замовленні вбивства підозрюють колишнього першого заступника голови СБУ Нескоромного (президент України Володимир Зеленський призначив його на цю посаду в листопаді 2019 року, а звільнив у березні 2020-го).

23 січня СБУ підтвердила інформацію про запобігання вбивству свого співробітника. У відомстві розповіли, що за вчинення злочину організатор запропонував $50 тис.

За даними Бутусова, Расюк уклав угоду зі слідством і підтвердив, що Нескоромний був не тільки організатором, але й замовником замаху.

4 лютого суд дозволив затримати Нескоромного. Його оголошено в розшук.

Вовк також перебуває під слідством та у розшуку. 17 липня 2020 року НАБУ повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.

Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація винесення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.

Вовк відмовляється ходити як на допити в НАБУ, так і на виклики у Вищий антикорупційний суд.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати