-1 Київ
Колишній заступник голови Служби безпеки України Дмитро Нескоромний, якого слідство підозрює в організації замаху на вбивство, мав тісні зв'язки з головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком. Про це йдеться в розслідуванні "Слідства.Інфо".
У розпорядженні журналістів є записи розмов із кабінету Вовка. Згідно з ними, Нескоромний регулярно відвідував кабінет судді протягом зими – весни 2019 року. Тоді він був заступником начальника Головного управління СБУ в Києві та Київській області.
Зокрема, Нескоромний разом з іншим колегою із СБУ в лютому 2019-го приїхав до кабінету голови ОАСК як неформальний представник інтересів одного з українських банків.
У цієї банківської установи тривав спір із фінансово-промисловою групою "Альтком" на сотні мільйонів гривень. "Альтком" звернулася до Окружного адмінсуду Києва з проханням зупинити стягнення з неї коштів на користь українського банку, яке мало відбутися за рішенням іншого суду.
Але в березні в кабінет Вовка прийшов суддя, який розглядав це звернення. Він погодив із головою суду, на чию користь ухвалювати рішення у цій справі. А вже наступного дня, 13 березня 2019-го, суддя відмовив компанії у вимогах припинити стягнення з них коштів на користь банку. Отже, в ОАСК виконали прохання Нескоромного та його колеги із СБУ.
На записах зафіксовано, що і Вовк також звертався до Нескоромного по допомогу. Зокрема, сам представник СБУ організовував перевірку кабінетів суддів стосовно пристроїв прослуховування. Але виявити їх фахівцям тоді не вдалося.
Нескоромний у своєму Telegram-каналі назвав ці записи змонтованими. "Оприлюднені грантовими журналістами записи нібито моїх розмов із головою ОАСК Вовком – дуже слабкий монтаж. У службі немає людей настільки наївних, щоб публічно обговорювати такі речі. І вже тим більше у випадку, коли я знав про прослуховування, оскільки його встановлювала СБУ спільно з НАБУ", – заявив Нескоромний.
Він додав, що прослуховування ОАСК – спільна операція, яку проводили з відома президента Петра Порошенка, але потім у певний момент у НАБУ вирішили, що їм ці записи потрібніші, і "самі легалізували їх через [заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ] Сергія Горбатюка".
Публікацію цих записів Нескоромний називає частиною інформаційної кампанії на підтримку ініційованого президентом Володимиром Зеленським скорочення повноважень ОАСК. "Розрахунок правильний, але дуже цинічний. Павле, пробач!" – завершив він свій пост зверненням до судді.
Нескоромного підозрюють в організації невдалого вбивства начальника внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Першим про підготовку замаху повідомив головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов. Посилаючись на свої джерела, він розповів, що 22 січня в Києві у цій справі затримали полковника СБУ Юрія Расюка. Журналіст назвав Наумова другом і "правою рукою" голови СБУ Івана Баканова й розповів, що в замовленні вбивства підозрюють колишнього першого заступника голови СБУ Нескоромного (президент України Володимир Зеленський призначив його на цю посаду в листопаді 2019 року, а звільнив у березні 2020-го).
23 січня СБУ підтвердила інформацію про запобігання вбивству свого співробітника. У відомстві розповіли, що за вчинення злочину організатор запропонував $50 тис.
За даними Бутусова, Расюк уклав угоду зі слідством і підтвердив, що Нескоромний був не тільки організатором, але й замовником замаху.
4 лютого суд дозволив затримати Нескоромного. Його оголошено в розшук.
Вовк також перебуває під слідством та у розшуку. 17 липня 2020 року НАБУ повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.
Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація винесення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
Вовк відмовляється ходити як на допити в НАБУ, так і на виклики у Вищий антикорупційний суд.
