Поправки до законопроєкту H.R. 8035 опубліковано на сайті Палати представників.
Загалом Грін внесла 24 поправки.
"Будь-якого члена Конгресу, який проголосує за цей закон, має бути призвано на службу в українську армію", – ідеться в тексті поправки №8.
Коментуючи її, Грін пояснила в Х, що мала на увазі.
"Якщо ви хочете фінансувати війну, чому б вам не піти воювати. Продемонструйте свою підтримку Україні", – написала конгресвумен.
Окрім того, поправкою №13 Грін фактично транслює тезу російської пропаганди: "Жодні кошти, надані цим законом, не може бути використано або витрачено, допоки Україна не закриє всіх біолабораторій і не надасть усіх даних про такі дослідження уряду США".
Конгресвумен від республіканців також запропонувала заборонити фінансування Києва, допоки в Україні нібито не припинять втручання уряду в діяльність християнських церков (поправка №12).
Зокрема, Грін також запропонувала переспрямувати кошти, призначені для України, на фінансування постраждалим від пожеж у Лахайні (Гаваї), жертвам падіння поїзда у Східній Палестині, Генпрокуратурі для ініціювання масових депортацій нелегалів, а також заборонити фінансування до проведення в Україні "вільних і чесних виборів".
Грін відома своїми ультраправими й антиукраїнськими поглядами. Вона тривалий час була проти виділення будь-яких додаткових коштів Україні, наголосив Newsweek.
Контекст
20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю над міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, але без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.
Новий законопроєкт від її спікера Майка Джонсона, текст якого опублікували 17 квітня, передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд спрямують на поповнення американських озброєнь і запасів – оборонних товарів і послуг, наданих Україні.
Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги у кредит, водночас у законопроєкті є пункт, який дасть змогу президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США в найкоротші строки надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.