"Я рішуче підтримую цей пакет, спрямований на надання критичної підтримки Ізраїлю й Україні, надання вкрай необхідної гуманітарної допомоги палестинцям у Газі і зміцнення безпеки і стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні", – наголосив Байден.
Він нагадав, що Ізраїль стикається з "безпрецедентними атаками" з боку Ірану, а Україна – з бомбардуваннями з боку Росії, які тривають і різко посилилися протягом останнього місяця.
Американський лідер вважає, що Палата представників має ухвалити пакет цього тижня, а Сенат має "швидко наслідувати її приклад".
"Я негайно підпишу цей закон, щоб надіслати світу сигнал: ми підтримуємо наших друзів і не дозволимо Ірану чи Росії досягти успіху", – сказав Байден.
Джонсон 16 квітня анонсував розгляд цього тижня чотирьох законопроєктів: одного – про пріоритети національної безпеки і трьох окремих – щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню.
Радник Білого дому з питань комунікацій у сфері національної безпеки Джон Кірбі 16 квітня заявив, що адміністрація Байдена готова розглянути чотири різні законопроєкти щодо фінансування потреб нацбезпеки, у яке входить і допомога Україні, як це пропонує Джонсон, повідомляє "Голос Америки".
До цього в Білому домі наполягали на розгляді спільного для всіх країн законопроєкту про допомогу, за який Сенат уже проголосував у лютому, і заявляли, що Байден не підтримає, зокрема, окремого законопроєкту про допомогу Ізраїлю.
Контекст
20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю над міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, але без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників, яка була на канікулах до 28 лютого, але не розглянула документа досі.
Новий законопроєкт Джонсона, текст якого опублікували 17 квітня, передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд підуть на поповнення американських озброєнь і запасів – оборонних товарів і послуг, наданих Україні.
Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги у кредит, водночас у законопроєкті є пункт, який дасть змогу президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США в найкоротші строки надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.
+15 Київ
