$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Разумков: Першочергова задача української влади – зробити так, щоб "Північний потік – 2" не був добудований

Разумков: Першочергова задача української влади – зробити так, щоб "Північний потік – 2" не був добудований Разумков: Треба завжди мати і план В. І, знаючи наших північних сусідів, – і план С
Фото: Дмитро Разумков / Facebook
В Україні гостро стоїть питання національної економічної безпеки, в зв'язку із цим Верховна Рада 21 травня ухвалила постанову із закликом до Євросоюзу та США ввести санкції за будівництво газопроводу "Північний потік – 2".

Про це спікер українського парламенту Дмитро Разумков розповів в інтерв'ю каналу "Наш", яке вийшло 21 травня.

"Не відкладаючи це питання в довгу шухляду, Верховна Рада проголосувала за це звернення. Я сподіваюся, його будуть підтримувати і в інших державах – Європейського союзу  і ми отримаємо підтримку США", – сказав він.

Разумкова запитали, чи розробляють в Україні умовний план В на випадок, якщо "Північний потік – 2" добудують.

"Треба завжди мати і план В. І, знаючи наших північних сусідів, – і план С. Але об'єктивно, першочерговою задачею, яка стоїть сьогодні перед усіма гілками влади, перед українським політикумом, – зробити так, щоб усе-таки "Північний потік – 2" не був добудований", – відповів голова парламенту.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020-го, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що планують ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie й австрійська OMV.

Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що його адміністрація не вводитиме санкцій щодо компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.

Глава комітету Сенату США з міжнародних відносин Боб Менендес засудив зупинення санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG, оператора газопроводу "Північний потік – 2". Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2".

21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.