"Не всі хочуть пояснювати. Є колеги, які хочуть виключно попіаритися на цьому. [...] Політики починають порушувати питання мови для того, щоб отримати політичний рейтинг", – сказав спікер парламенту.
За його словами, питання вважають важливим і бізнес, і телевізійні канали.
"Чому? Тому що дійсно (ми ж відверто говоримо) за цей рік, коли вони повинні були напрацювати контент, їм це було зробити неможливо, тому що був COVID-19. Це правда. Це може подобатися, не подобатися. І в цьому плані я бізнес розумію. Я розумію людей, які переживають, щоб не було утисків. Але завжди треба шукати баланс, свою позицію треба пояснювати", – підкреслив Разумков.
Контекст
15 червня законопроєкт внесли до порядку денного сесії. Постанову про занесення майже трьох десятків законопроєктів ухвалили 227 голосами з 226 необхідних. Пізніше чотири нардепи від "Голосу" написали заяви про відкликання голосів. Юридично ситуації це не змінило (законопроєкт уже додали до порядку денного), але заяви "відображають позицію", заявляли в партії.
Проєкт закону №5554 зареєстрували в парламенті 24 травня. Його автори – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв. Законопроєкт пропонує внести зміни до ч. 6 ст. 23 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", щоб його норми набували чинності не із 16 липня, а за два місяці після зняття карантину.
Ця стаття передбачає, що мова поширення та показу фільмів в Україні – українська, тобто їх має бути озвучено або дубльовано державною мовою. Це правило поширюється на фільми, зняті в Україні та за кордоном, виняток – національна кінопродукція кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів.
Потураєв стверджував, що ідеться не про фундаментальні зміни.
"Законопроєкт відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки, і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні в них старі бібліотеки, у яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою – порушено. Вони не встигали, звернулися із проханням про відтермінування, тому ухвалено рішення трохи відкласти виконання вимог закону", – розповідав він у коментарі "ГОРДОН".
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можуть використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. Протягом перших двох місяців дії норми мовному омбудсмену надійшла майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
+7 Київ
