Про це 21 січня в коментарі "Радіо НВ" повідомив прессекретар Зеленського Сергій Никифоров.
"Я думаю, ті, хто тиражують, не читали текст інтерв‘ю, а висмикують цю фразу. Мені здається, цей абзац самодостатній і не потребує роз’яснень, – сказав речник глави держави. – Але якщо ви питаєте, я думаю, що президент розмірковував про те, якщо, припустімо, буде ескалація, якою вона могла б бути. Це був просто приклад, гіпотетичний сценарій. Тобто він не мав на увазі, що Харків буде окуповано".
В опублікованому 20 січня інтерв'ю The Washington Post Зеленський заявив, що російські війська можуть спробувати окупувати Харків.
Мер міста Ігор Терехов, коментуючи слова Зеленського, зазначив, що Харків має всі необхідні сили та засоби, щоб дати відсіч потенційному загарбнику.
"Харків був і буде українським містом, жителі якого є громадянами єдиної та неподільної України. І будь-хто, хто наважиться на захоплення Харкова, має розуміти – на захист свого улюбленого міста стануть не лише харків'яни, а й усі українці", – наголосив Терехов.
Колишній міністр внутрішніх справ України, ексголова Харківської обласної державної адміністрації Арсен Аваков закликав Зеленського бути "обережнішим зі словами".
"Це не серіал і не спектакль. Не треба кидатися словами... Загрози реальні – ризики високі, але й сила нашого стримування набагато вища, ніж 2014-го. Не кидаючись із крайності у крайність, без сліз та істерик – будемо готові себе захистити. Коли кажу "будемо" – маю на увазі всю велику Україну", – написав у Facebook Аваков.
За його словами, "Харків був і буде українським містом".
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
10-го, 12-го та 13 січня відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.