США й Німеччина, як і раніше, не хочуть підтримувати швидкий вступ України в НАТО

Політика

Члени НАТО досі не дійшли згоди щодо того, чи є реформи, викладені в оновленій річній національній програмі, умовами, за яких Україна може вступити в НАТО, або ж вони є інструментом для наближення Києва до Альянсу. Про це 28 листопада повідомляє Euractiv із посиланням на кількох дипломатів НАТО.

За словами двох дипломатів НАТО, зберігаються ті самі розбіжності, що й під час саміту у Вільнюсі, оскільки Німеччина і Сполучені Штати наполягають на процесі, продиктованому умовами, а не політичними міркуваннями. Це означає, що програма визначатиме реформи, і коли перераховані умови буде виконано, може відбутися обговорення членства.

Інші члени НАТО вважають, що програма не перераховує умов, а натомість є "керівництвом" або "інструментом" для відстеження прогресу й інформування лідерів. За їхніми словами, опис напрямів реформ зазвичай залишає членам НАТО простір для маневру, що дає змогу оцінювати прогрес, не прив'язуючись до його суворої оцінки, а радше висловлюючи політичну думку.

За меншої кількості деталей, які потребують перевірки, також виникає ризик того, що реформ ніколи не буде досить, і це ускладнить надання зеленого світла для вступу в НАТО, ідеться в публікації.

"Це залишається політичним рішенням", – сказав третій дипломат НАТО, навівши як приклад затримки з боку Туреччини й Угорщини щодо членства Швеції.

Інший дипломат НАТО заявив, що навіть якщо війна закінчиться завтра й Україна виконає всі умови, перераховані у плані, членам НАТО однаково доведеться дати свою згоду на надсилання запрошення, що може виявитися важким процесом.

За словами чотирьох дипломатів НАТО, процес щорічної програми менш суворий, ніж ПДЧ, якого має дотримуватися будь-який кандидат у члени НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що шлях України до членства було скорочено із двоетапного процесу до одноетапного.

На відміну від попередніх планів реформ, український план набагато коротший і менш докладний: він містить 10 сторінок замість 300 і перераховує сфери пріоритетів, а не контрольний список, через що Україні дуже складно демонструвати свої успіхи, розповіло джерело Euractiv.

Контекст

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано в її Конституції.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020 році Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться, що Україні для вступу до блоку вже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Столтенберг вважає, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому Україні допомагають члени Альянсу.
На засіданні ради НАТО – Україна 29 листопада буде погоджено рекомендації щодо реформ для вступу України в Альянс, повідомив генсек НАТО.