Стефанчук: Питання Конституційного Суду має вирішуватися швидко і за рамками судової реформи

Реформу Конституційного Суду України необхідно проводити швидко й окремо від реформи судової системи країни, оскільки КСУ є не органом системи судочинства, а вищим гарантом верховенства Конституції. Про це сьогодні під час екстреного засідання Ради безпеки і оборони заявив представник президента в парламенті, перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пише "Інтерфакс-Україна".

"Конституційний Суд – це не орган системи судочинства. У нього із судочинства є лише назва "суд". І тому нам треба розуміти, що в реформу судової системи ми навряд чи можемо "загорнути" реформу Конституційного Суду України. Тому питання КСУ має розглядатися окремо, позаблоково, тому що це орган, який є найвищим гарантом верховенства Конституції в Україні", – зазначив Стефанчук.

Він сказав, що виступає за судову реформу, "але питання Конституційного Суду має вирішуватися швидко і за рамками цієї судової реформи".

2014 року в Україні розпочали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб через проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур за ними. Автор документа Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про судову реформу.

Питання про реформування Конституційного Суду виникло після того, як 27 жовтня він скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.