Суд заарештував фігурантів справи про закупівлю продуктів для військових. Про "яйця по 17 грн" на засіданні не говорили

Суд заарештував фігурантів справи про закупівлю продуктів для військових. Про "яйця по 17 грн" на засіданні не говорили Фігурантам призначили заставу у розмірі 4,6 млн грн
Фото: depositphotos.com

Печерський районний суд Києва 3 лютого заарештував п'ятьох осіб, яких Державне бюро розслідувань підозрює у нібито корупційних закупівлях продуктів для Міноборони. Їм призначили заставу у розмірі 4,6 млн грн, повідомила "Українська правда" із зали суду.

У справі фігурують троє військовослужбовців і двоє підприємців. Це:

  • заступник начальника однієї з військових частин, який відповідає за логістику, підполковник Дмитро Ткач. ДБР вважає його організатором;
  • начальник їдальні Юрій Дивак;
  • бойова медикиня Людмила Гніденко, яка, за версією слідства, вела "чорну бухгалтерію" приватного постачальника продуктів;
  • співробітники компанії-постачальника Ярослав Марунич і Микола Демиденко (останній – колишній військовий).

Слідство встановило, що із 18 серпня 2022 року компанія "Ок Ленд Фуд" підписувала з військовою частиною договори на постачання продуктів. Водночас продуктів, за які виплачували кошти, нібито не постачали, а вигоду фігуранти ділили між собою.

Заяву про злочин ще у вересні 2022 року написав командир частини. Фігурантів затримали 2 лютого 2023 року. Збитки за цей час, за підрахунками правоохоронців, сягнули 4,6 млн грн.

Прокурор зазначив, що частина доказів є таємницею, і тому їх не можна озвучувати у відкритому суді.

Один із підозрюваних, Марунич, розповів, що серед компаній, у яких він працював, була "Актив компані". Ця фірма раніше фігурувала у повідомленнях ЗМІ про скандал із закупівлею продуктів за завищеними цінами.

2 лютого ДБР стверджувало, що затримані мали стосунок, зокрема, до скандальних закупівель "яєць по 17 грн". Однак, як пише "Українська правда", у фабулі, яку оголосили у суді, не йшлося ні про цей епізод, ні взагалі про постачання за завищеними цінами.

У коментарі "Українській правді" прокурор запевнив, що слідство вивчає низку закупівель, зокрема й ту, що набула розголосу у ЗМІ. Пояснити розбіжності між офіційною фабулою та пресрелізом прокурор не зміг.

Радник міністра оборони Олексій Копитько у своєму Facebook прокоментував рішення суду.

"Учора ДБР узяло участь у конкурсі веселих заголовків про "яйця по 17". Викрило, заарештувало і так далі. Сьогодні виявилося, що йдеться про зовсім інші епізоди, і не на рівні контрактів Міноборони, а на рівні схематозу однієї з військових частин. А швондери із цього цілу теорію змови розкрутили. Хоча відразу було зрозуміло, що фабула інша. Погано, не треба так", – написав він.

Контекст

21 січня видання ZN.UA повідомило, що відповідно до угоди Міноборони від 23 грудня 2022 року міністерство закуповує продукти для українських військовослужбовців удвічі-утричі дорожче, ніж вони коштують у київських супермаркетах.

ТОВ "Актив компані", про контракт з яким йшлося у статті, 22 січня виступило з офіційною позицією щодо скандалу у ЗМІ. Керівництво компанії стверджує, що порівняння цін на окрему одиницю товару у супермаркеті з вартістю у контракті є неправильним і маніпулятивним і що розголошення деталей контрактів ставить під загрозу безпечну роботу для постачання армії.

Міністерство оборони також опублікувало свою позицію. У відомстві вважають, що інформацію про закупівлю поширюють "з ознаками умисних маніпуляцій" і вводять в оману.

Пізніше в Міноборони заявили, що сталася "звичайна технічна помилка", відомство зараз проводить внутрішні перевірки, виправляє неточності й готує додаткові угоди щодо постачання. Міністр оборони додав, що документа, який опублікували у ЗМІ, "ще немає" і "жодної копійки по ньому не витрачено".

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний запевнив, що у Міноборони та ЗСУ –  "нульова толерантність до корупції".

24 січня стало відомо, що директора департаменту закупівель Міністерства оборони України Богдана Хмельницького звільнили, як і заступника міністра оборони В'ячеслава Шаповалова, якому підзвітний цей департамент. Пізніше їх обох повідомили про підозри. Шаповалова – в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, Хмельницького – в розтраті держкоштів.

Після скандалу народні депутати зареєстрували законопроєкт №8381 "щодо повернення певної прозорості в оборонні закупівлі".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати