Кулеба нагадав, що 2008 року союзники погодилися в Бухаресті, що Україна буде членом НАТО, і відтоді НАТО просто повторює ці слова як мантру, підтверджуючи свою політику "відчинених дверей".
"Відтоді ми чули багато аргументів, багато виправдань, чому Україна не має бути в НАТО. Історія довела, що всі ці аргументи були помилковими й позбавленими сенсу. Тому час визнати реальність і зробити це", – додав глава МЗС.
Він порадив тим, хто впевнений, що вступ України неможливий, поглянути на приклад Фінляндії.
"Фінляндія – член НАТО. Рік тому було неможливо уявити, що це станеться. Але тепер, коли була політична воля, Фінляндію прийняли в НАТО. Тому все можливо, коли є політична воля, усе інше другорядне. Але зараз я хочу сказати як факт, що політичної волі в Альянсі бракує", – сказав Кулеба.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за пришвидшеною процедурою.
Столтенберг заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому їй допомагають члени Альянсу.
Саміт НАТО у Вільнюсі відбудеться в липні 2023 року.