Контекст
Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того самого року в одному з лісів Київської області виявили його тіло. У 2009 році знайшли останки черепа, які, за даними експертизи, належали журналісту. Похорон Гонгадзе відбувся в Києві 22 березня 2016 року.
У 2008 році суд визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників МВС: Валерія Костенка й Олександра Поповича було засуджено до 12 років позбавлення волі, а Миколу Протасова – до 13. У 2015 році Протасов помер у колонії.
Пукач переховувався від правосуддя. Його заарештували 2009 року. 29 січня 2013-го його засудили до довічного ув'язнення. Пукача визнали винним в умисному вбивстві, перевищенні службових повноважень, зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки, та застосуванні насильства до Подольського. На суді генерал стверджував, що Гонгадзе становив загрозу для держави.
Під час засідань апеляційного суду Пукач змінив свідчення – він заявив, що вбивство Гонгадзе не було навмисним і його мають розглядати як убивство з необережності. За словами підсудного, на слідстві він обмовив себе через тиск спецслужб і політиків.
6 січня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним довічний вирок Пукачу. Згідно із законом, після відбуття не менше ніж 20 років призначеного покарання у засудженого з'явиться право на подання клопотання про помилування. Акт помилування може замінити довічне ув'язнення на можливість вийти на волю за 25 років.
У грудні 2017 року тодішній генпрокурор України Юрій Луценко розповів, що Пукач не погодився на пом'якшення покарання в обмін на інформацію про замовників злочину.
10 січня 2018 року стало відомо, що суд зарахував 6,5 року, проведених Пукачем у слідчому ізоляторі, за 13 років за "законом Савченко".