У РФ попросили про довічне для всіх обвинувачених у справі про вибух на Кримському мосту 2022 року

Політика

Прокурор у Южному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону країни-агресора РФ попросив призначити довічні строки ув'язнення всім восьми обвинуваченим у справі про вибух на Кримському мосту 2022 року. Про це 29 жовтня проінформувало РБК із посиланням на пресслужбу російського суду.

Повідомляють, що сторона захисту виступить 30 жовтня.

Вибух на Кримському мосту стався вранці 8 жовтня 2022 року. Тоді вантажівка вибухнула на автомобільній частині мосту, спалахнуло сім паливних цистерн вантажного поїзда, а також обвалилося два автомобільні прольоти. Загинуло п'ятеро людей.

Як зазначило РБК, загалом у справі проходить 13 осіб – громадяни РФ, Вірменії й України, вісьмох із них затримали, решта – у розшуку.

У російській прокуратурі обвинуваченими у справі назвали Артема Азатьяна, Георгія Азатьяна, Олега Антипова, Олександра Биліна, Володимира Злобу, Дмитра Тяжолих, Романа Соломка й Артура Терчаняна.

За версією обвинувачення, вибух організував голова СБУ Василь Малюк.

Контекст

Міст через Керченську протоку, який з'єднує Крим та РФ, країна-агресор почала будувати за рік після окупації півострова – 2015 року. Автодорожній міст відкрили 2018 року, залізничний – у 2019–2020 роках. Українська влада назвала міст загрозою національній безпеці й законною ціллю.
Під час повномасштабної війни на Кримському мосту сталося кілька вибухів. Перший – 8 жовтня 2022 року. Було пошкоджено залізничне полотно мосту і зруйновано кілька прольотів його автомобільної частини. У РФ стверджували, що вибухнула вантажівка, внаслідок чого спалахнули цистерни з пальним. Автомобільний рух мостом відновили у лютому 2023 року, залізничний – у травні.
Після інциденту Україна прямо не визнавала своєї причетності. 8 липня 2023 року Міноборони України заявило, що першого удару по Кримському мосту завдала Україна, "щоб зламати росіянам логістику".
26 липня Малюк підтвердив, що підрив Кримського мосту був операцією української спецслужби.