"Саме Україна витягла Європейський союз зі стану "коми нерозширення". Як історична сила, ЄС перебував у комі. Як спільний ринок, як царство спокою – він перебував у живому нормальному стані, але як рушійна сила історії – він перебував у комі, у яку сам себе загнав так званим явищем "утоми від розширення", – наголосив Кулеба.
За його словами, якби не Україна, "ЄС і зараз залишався б у цій комі і не був історичною силою".
"А, відкрившися до ідеї розширення, вони, по суті, повернули себе на історичну сцену і повернули нам віру й оптимізм саме в історичну роль Європейського союзу", – резюмував Кулеба.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з Європейським союзом у 2014 році після перемоги Революції гідності. Того самого року Рада і Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено в Конституції з лютого 2019 року.
28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ у Європейський союз за спеціальною процедурою. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ у ЄС Україні, а також висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів щодо вступу в Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.
8 листопада 2023 року Єврокомісія оприлюднила звіт, у якому рекомендувала почати переговори з Україною щодо вступу в ЄС.
14 грудня Європейська рада ухвалила рішення почати переговори щодо вступу України в ЄС. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який був проти початку переговорів з Україною щодо членства, не брав участі в ухваленні рішення, покинувши залу під час голосування.
У Єврокомісії вважають, що процес приєднання України до ЄС триватиме роки, проте після відкриття переговорів про вступ почнеться "набагато більше роботи".
+15 Київ
