Економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в коментарі виданню "ГОРДОН" назвав "безпрецедентним" лист глави місії МВФ в Україні Рона ван Родена з критикою президентського законопроекту про антикорупційний суд.
"Це практично безпрецедентно. Я не можу пригадати жодного прикладу з новітньої економічної історії, коли можна було б побачити такі листи. Раніше МВФ дотримувався дипломатичної лінії у своєму листуванні. Але з часом вони ставали все жорсткішими, відкидаючи дипломатію. Вони стали чітко висловлювати свою позицію. Найбільші зміни відбулися, коли МВФ очолила Крістін Лагард. І я думаю, з погляду МВФ це правильно. Коли вони займали дипломатичну позицію, їхні слова тлумачили по-різному. Окрім того, уряди, особливо неуспішні, видавали бажане за дійсне. У МВФ це розуміли. Отже, вони дійшли до того, що стали чітко озвучувати урядам різних країн, чого від них хочуть", – підкреслив Устенко.
За його словами, проігнорувати вимоги МВФ не вдасться.
"Частину вимог МВФ може бути складно реалізувати з політичного погляду. Але у фонді заплющують очі, уважаючи, що це проблеми того чи іншого уряду. Припускаю, що після листа МВФ у нас може виникнути риторика від "правильно, що тиснуть на нашу владу" до "чи не втратила Україна суверенітету?". Але проігнорувати вимоги МВФ щодо антикорупційного суду не вийде. Не прокотить. Раніше Україну розглядали як бідну країну з великим потенціалом, якій потрібно допомогти, зокрема, із проведенням реформ. Зараз же ситуація змінилася – нашу країну вважають сильно корумпованою з відсутністю верховенства права. Тому будь-які заходи тепер розглядають з огляду на те, як вони можуть вплинути на корупцію в Україні", – зазначив економіст.
На його думку, українській владі доведеться погодитися з умовами МВФ.
"Ігнорування вимог МВФ про антикорупційний суд приведе до припинення кредитування України. Але потрібно розуміти ще один важливий момент: якщо Україну перестане кредитувати МВФ, так само вчинять і всі інші іноземні структури. Який вибір є в української влади? Гроші ж все одно доведеться десь шукати. Відсутність масштабних валютних надходжень означатиме перехід до витрачання золотовалютних резервів та девальвації гривні. Напередодні виборів це дуже небезпечно для влади. Тобто у влади, на мою думку, зараз немає вибору", – резюмував Устенко.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду є одним із зобов'язань, які Україна взяла на себе перед своїми міжнародними партнерами – Європейським союзом та Міжнародним валютним фондом.
22 грудня президент України Петро Порошенко вніс до парламенту законопроект №7440 "Про Вищий антикорупційний суд".
15 січня стало відомо про негативну реакцію МВФ на зміст президентського законопроекту.
Останній меморандум про співпрацю Україна і МВФ підписали в березні 2015 року, протягом чотирьох років Фонд має виділити Україні $17,5 млрд. У межах цієї програми український уряд одержав уже чотири транші на загальну суму $8,7 млрд.
У 2017 році МВФ мав надати Україні два транші кредиту, але перерахував лише один – на $1 млрд.
14 грудня виконувач обов'язків голови НБУ Яків Смолій заявив, що на черговий візит місії МВФ очікують наприкінці січня, "відповідно, перегляд програми – лютий–березень, транш можливий у другому кварталі". Сума фінансової допомоги у 2018 році, за розрахунками Нацбанку, має становити $3–3,5 млрд.