"Усі матеріали, які проводять журналісти, ми завжди ретельно вивчаємо, завжди долучаємо до справи. Тому [й ці матеріали] вивчатимемо, долучатимемо", – сказала вона.
Генпрокурорка нагадала, що кримінальні провадження, пов'язані з вагнерівцями, відкрило кілька правоохоронних органів, згодом справи об'єднали. Вона порадила ставити конкретні запитання Державному бюро розслідувань, яке, зокрема, опікується цією темою.
Агентство зазначає, що у Венедіктової запитали, що особисто вона думає про припущення, зроблені в розслідуванні Bellingcat, і генпрокурорка відповіла, що не може "говорити припущеннями та оцінками".
"Я можу говорити встановленими фактами та процесуальними конструкціями, якими ми оперуємо", – наголосила Венедіктова.
Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".
У розслідуванні йдеться про те, що президент України Володимир Зеленський знав про спецоперацію і схвалив її проведення, але глава Офісу президента Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію на тиждень, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити розмови.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування, заявив, що воно не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив". Він також наголосив, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".
Контекст
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватною військовою компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради в Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, заявляв екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію проводили із 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявляв, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський у вересні 2020 року заявляв, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було. Він сказав, що нічого не знає про жоден "злив", а у відповідь на уточнення журналіста, чи планували таку операцію, запитав, навіщо ставити такі провокаційні запитання президенту України.
У червні 2021 року Зеленський порівняв сценарій спецоперації з вагнерівцями із примусовим приземленням у Мінську літака з опозиціонером Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували у це питання, – правда", – заявляв Зеленський.
7 вересня 2021 року американський телеканал CNN заявив, що США знали й могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня голова парламентської тимчасової слідчої комісії (ТСК) Мар'яна Безугла розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що 2018 року ГУР Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року СБУ запропонувала ГУР "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід" – ТСК наполягає саме на цьому терміні.
За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
15 листопада ТСК підтвердила існування спецоперації українських спецслужб та повідомила, що з'ясувала кілька варіантів її проведення.
+2 Київ
