"Завдання влади зараз – зробити правильні висновки з історії [голови Фонду держмайна Дмитра] Сенниченка. Розібратися, так би мовити, із його спадщиною без поспішності. Банкова не може собі дозволити рубати з плеча та скасовувати повсюдно результати приватизаційних конкурсів. Таких випадків і так досить. Їх критикують асоціації бізнесу, європейські чиновники та експерти. Нинішня влада не може собі дозволити таку розкіш, як реприватизація. На це немає не тільки політичної волі, а й обставини не ті. Київ залежить від міжнародної допомоги. Влада лише нещодавно відійшла від скандалів з естонськими інвесторами та прямих звинувачень керівної команди з боку президента Естонії у "кришуванні" рейдерів", – нагадав експерт.
За даними Кулика, відставку голови ФДМ спричинено давнім невдоволенням президента відсутністю командності в діях чиновника та його політичними амбіціями, а не приватизацією "Більшовика".
"Історія з відставкою голови ФДМУ Дмитра Сенниченка – це історія не про "Більшовик" від слова "зовсім". Саме такий висновок я зробив після спілкування з кількома інсайдерами з Банкової. За моєю інформацією, [президент України Володимир] Зеленський давно вже був незадоволений тим, що на екрані та в інтернеті голови фонду багато, а користі для президентської "історії успіху" від цього дуже мало. Нескінченні пресконференції, брифінги, бложики, колонки на затишній упешечці… Не потрібний контент-аналіз для того, щоб побачити, що з якогось моменту Сенниченко почав робити з "Великої приватизації" історію свого особистого успіху. І перестав конструктивно комунікувати з офісом, не говорячи про парламент, про що йому, до речі, неодноразово і прямо говорили як депутати, так і представники офісу", – заявив Кулик.
На думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства, головними претензіями до голови ФДМ із боку керівництва країни стали невдачі в управлінні великими держактивами, зриви приватизаційних конкурсів та продаж заводу "Електронмаш" сумнівним покупцям.
"Відставка Сенниченка назріла вже давно. Зрив постачання вугілля на "Центренерго", конкурси з ОПЗ, ОГКХ, яких не відбулося. У цій низці, до речі, формально приватизація "Більшовика" очевидним провалом для ФДМ не є. Я сам багато писав про цей кейс. Так, об'єкт токсичний, що на пресконференції фактично визнав Сенниченко, коли сказав, що ФДМ виграв "основний суд" щодо "Більшовика", але залишилися ще районні на "два-три роки", тобто в українських реаліях, де одні суди породжують нові, це могли бути й усі 10 років. З урахуванням цього факту ціна справді ринкова. Питання в тому, навіщо питання очищення Сенниченко взяв на одного себе й не впорався? Однак із погляду процедури та кінцевого результату (знову-таки – формального) приватизація відбулася за правилами. На відміну від ОГКХ, купили його дійсно справжні люди, а не підставні особи, підпільні нікопольські девелопери, як той самий "Електронмаш", – заявив політолог.