Захід почав робити конкретні кроки для посилення впливу в "українському регіоні" та зменшення впливу Москви – Київський безпековий форум 

Аналітики нагадали, що 8 листопада Єврокомісія рекомендувала Європейській раді ухвалити під час грудневого саміту рішення про відкриття переговорів про вступ з Україною. Однак ця рекомендація, за оцінкою експертів, виявилася умовною.

За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих ЄК разом із наданням кандидатського статусу. Тому ЄК пропонує, щоб переговорну рамку, без якої розпочати переговори фізично неможливо, Рада ЄС схвалила після завершення виконання Україною необхідних реформ. Про готовність України ЄК надасть звіт у березні 2024 року.

Від України очікують:

• збільшення штатної чисельності НАБУ;
• видалення із закону про запобігання корупції положень, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу;

• схвалення закону про лобіювання як частини антиолігархічного плану дій;
• ухвалення решти рекомендацій Венеціанської комісії від червня 2023 року й жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а також врахування рекомендацій Венеціанської комісії до законів про державну мову, медіа та освіту.

Думки українських експертів щодо того, наскільки виправдані згадані вимоги, розділилися. Однак аналітики вважають, що без повної сатисфакції Єврокомісії, зокрема єврокомісара з питань розширення угорця Олівера Варгеї, з яким, очевидно, пов’язані додаткові рекомендації щодо прав нацменшин, початок переговорів є проблематичним.

"Україна – не єдина країна-кандидат, яка стикається з умовним рішенням про початок переговорів про вступ. З моменту ухвалення політичного рішення до фактичного початку переговорів про вступ з Албанією і Македонією минуло майже два роки. Для того щоб така доля не очікувала Україну, потрібно не лише активізувати законотворчу роботу у Верховній Раді, а й дипломатичну роботу з партнерами", – наголошують аналітики.

Аналогічним є й рішення ЄК щодо Молдови – рекомендація відкрити переговори про вступ із відтермінуванням надання переговорної рамки до березня.

Аналітики зазначають, що рішення щодо України й Молдови, загалом, очікували. Що виявилося неочікуваним у цьому пакеті ЄК щодо розширення – це рекомендація Раді ЄС надати статус кандидата Грузії за умови здійснення низки кроків.

"Бажання ЄК не підштовхнути Грузію ще далі до рук Москви, а також лобіювання Угорщини, з якою на ґрунті відносин із Москвою офіційний Тбілісі зблизився останнім часом, спрацювали на користь умовного надання Грузії статусу кандидата. До речі, угорське лобіювання було на грані ультиматуму – або рішення по Україні спільно з рішенням по Грузії, або блокування рішення по Україні", – ідеться у статті.

Однак ті вимоги, на виконання яких ЄК очікує від Грузії, є настільки серйозними, що означатимуть реальний розворот її зовнішньої та внутрішньої політики в бік ЄС і європейських цінностей, підкреслюють аналітики.

Ще один конфліктний протягом десятків років і колись відверто проросійський пострадянський регіон – Південний Кавказ – поступово наближається до миру за посередництва США на основі принципів міжнародного права.

7 листопада міністри закордонних справ Вірменії та Азербайджану Арарат Мірзоян і Джейхун Байрамов провели переговори у Вашингтоні за участю державного секретаря США Ентоні Блінкена. За їхніми підсумками МЗС Вірменії й Азербайджану випустили практично ідентичні повідомлення, у котрих ішлося про те, що Мірзоян і Байрамов "обмінялися думками про елементи потенційного мирного договору й констатували, що є низка проблем, які ще потребують вирішення".

За словами експертів, перетягування Вашингтоном ролі головного посередника дає змогу сподіватися, що миру на Південному Кавказі нарешті буде досягнуто, причому на основі відмови від особливої ролі Росії в цьому регіоні.