Під час зустрічі Зеленський висловив подяку уряду Німеччини за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та "предметно" обговорив ситуацію з безпекою навколо України і "перебіг мирного процесу".
"Наголошено, що подальшій ескалації агресії можуть запобігти обмежувальні заходи, серед іншого – превентивні санкції", – ідеться в повідомленні.
Президент і міністерка "висловили надію на вихід незабаром на організацію чергового саміту у нормандському форматі".
"Без досягнення миру в Україні не може йтися про безпеку Європи", – наголосив Зеленський.
Також серед тем, які порушували на його зустрічі з Бербок, були питання зміцнення енергетичної безпеки України, взаємодія Києва та Берліна у сфері енергетики (зокрема "зеленої" та водневої).
"Окрему увагу було приділено обговоренню питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Наголошено на важливості закріплення європейської перспективи нашої держави та висловлено сподівання на відповідну підтримку з боку ФРН", – повідомила пресслужба президента.
Візит Бербок до України відбувається у 30-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Німеччиною. Вона зустрічалася з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов розповів 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями" та звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. Росія зі свого боку висунула вимоги щодо гарантій безпеки, серед яких – нерозширення НАТО "у східному напрямку" і відмова від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Щодо цих вимог у січні відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ стосовно безпеки. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не одержали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив 13 січня, що протягом доби Білий дім оприлюднить дані розвідки про плани Росії щодо України. Наступного дня низка західних ЗМІ, зокрема канал CNN та агентство Reuters, повідомили, посилаючись на співрозмовників у Білому домі, що РФ скерувала диверсантів на схід України для провокації. Джерело ЗМІ говорило, що диверсанти навчені веденню бойових дій у міських умовах.
14 січня прессекретарка Білого дому Джен Псакі повідомила: Росія готує ґрунт для того, щоб мати можливість створити привід для вторгнення, "зокрема через диверсійну діяльність".
Повідомлення про ймовірні провокації з боку Росії, в яких можуть звинуватити Україну, опублікувала українська розвідка.
+5 Київ
