+1 Київ
В Україні продовжують руйнувати антикорупційну систему. Про це директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник заявив ZN.UA в інтерв'ю, опублікованому 15 грудня.
Мову про це завели під час обговорення рішень Конституційного Суду України (КСУ).
"У недавньому висновку Венеціанської комісії, що стосується конституційної кризи, крім поміченого КСУ заклику комісії "з повагою ставитися до суддів", є й головний: КСУ фактично узурпував владу у країні та присвоїв собі повноваження парламенту... Усе це свідчить про те, що мета – заблокувати і зруйнувати антикорупційну систему – не змінилася. Але змінилася тактика. Адже якщо два роки тому атаки велися виключно проти директора НАБУ: усім здавалося, що головне – поставити свою лояльну людину, то тепер атакують інститути", – сказав Ситник.
Він підкреслив, що зміною прізвищ "антикорупційного циклу" вже не розімкнути, навіть з урахуванням відсутності глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
"Перші вироки ВАКС (Вищого антикорупційного суду. – "ГОРДОН"), який поки що тільки розминається, у справах, що роками лежали в інших судах, – очікуваний привід для публічних істерик фігурантів гучних розслідувань. А також для прямих атак. Причому з боку кількох центрів", – заявив глава НАБУ.
Першою Ситник назвав Москву, яка, на його думку, намагається "дискредитувати нашу країну в очах Заходу й позбавити Україну підтримки", використовуючи водночас міф про "зовнішнє управління".
"Тоді як правда в тому, що без наших західних партнерів ми б ніколи не просунулися так далеко і не створили б такого антикорупційного механізму", – пояснив глава НАБУ.
Причетними до ситуації Ситник також вважає "міні- і максіолігархів, котрі банально хочуть закрити питання щодо своїх справ".
"Вони об'єднуються, як ті ж [Ігор] Коломойський і [Олег] Бахматюк, проплачують якісь мітинги і рекламу, "працюють" із депутатами і фракціями в парламенті над прийняттям/неприйняттям потрібних їм законів. Причому все це настільки на поверхні у ЗМІ, що навряд чи мої слова можна вважати якимось ексклюзивним висновком", – заявив Ситник.
Ще однією зацікавленою стороною він вважає "групу навколо голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка".
"Навіть не група, а ціла система, що сформувалася навколо суду першої інстанції, який приймає рішення, котрі стосуються всієї держави і топів із влади. Це стало очевидним після того, як ми кілька місяців прослуховували його кабінет. Рішення ОАСК давно вийшли за межі не тільки закону, а й здорового глузду", – вважає глава НАБУ.
За його словами, "найстрашніше – попереду".
У травні 2020 року у КСУ надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, що виникли внаслідок виконання Ситником посадових обов'язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не становить загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними й конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху до знищення інституційної незалежності відомства.
16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ, зокрема положення про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежного оцінювання (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності й затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.
У НАБУ заявили, що через рішення КСУ поза законом опиняться аудит і призначення глави бюро.
27 жовтня Конституційний Суд України скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
