Мовний омбудсмен виступає за санкції проти причетних до згортання використання української мови на окупованих територіях

Мовний омбудсмен виступає за санкції проти причетних до згортання використання української мови на окупованих територіях Кремінь зустрівся з Денісовою 8 липня
Фото: Уповноважений із захисту державної мови / Facebook

Український мовний омбудсмен Тарас Кремінь виступає за введення санкцій і проведення розслідування стосовно осіб, які проводять політику згортання сфер використання державної мови на тимчасово окупованих територіях. Про це він заявив на зустрічі з українською омбудсменкою Людмилою Денісовою 8 липня, пише його пресслужба.

"Уповноважений нагадав про необхідність проведення моніторингу щодо порушень мовних прав громадян України на окупованих територіях для звернень до міжнародних організацій та судів, а також запровадження санкцій та порушення кримінальних справ щодо осіб, які здійснюють політику згортання сфери використання української мови", – ідеться в повідомленні.

Кремінь презентував Денісовій річний звіт про стан дотримання закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" 2020 року.

"Сьогодні окремої уваги потребує захист мовних прав громадян України, які мешкають в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей та забезпечення прав жестомовних осіб на отримання інформації та послуг українською жестовою мовою", – заявив мовний омбудсмен.

Контекст

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування й релігійних обрядів.

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

У березні 2019 року Кримська правозахисна група повідомляла, що у Криму не залишилося жодної школи з українською мовою навчання. За даними правозахисників, в українській школі у Феодосії викладання ведуть російською мовою, а українська залишалася як окремий предмет у деяких класах. У серпні російське інформаційне агентство ТАСС стверджувало, що українську мову у школах анексованого Севастополя почали вивчати як факультативний предмет.

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв у грудні 2019 року повідомляв, що в анексованому Росією Криму офіційно зареєстровано тільки одну школу з вивченням української мови – у Феодосії, але фактично там української не викладають.

У червні 2020 року "Радіо Свобода" повідомляло, що терористи "ЛНР" повністю виключають українську мову й літературу зі шкільної програми з вересня 2020 року. Перед цим, у березні 2020 року, такі самі правила ввели терористи "ДНР". Учні можуть вивчати українську у форматі факультативу, але охочих має бути більше ніж половина у класі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати