17-річна Мотичак розповіла, що під час окупації в Херсоні школярам активно пропонували поїздки до таборів Криму, а тим, хто відмовлявся, погрожували. За словами дівчини, коли її мати відмовилася, директорка пригрозила забрати її примусово.
"Коли я приїхала, нас заселили в кімнати, і перше, що я побачила, – це були таргани в шафках, у їдальні таргани були, нам доводилося спати на смердючих простирадлах і подушках", – розповіла дівчина про умови для українських дітей у Криму.
Також вона розповіла про фізичне насильство, залякування й тиск для того, щоб примусово оформити російський паспорт. В Україну дівчина змогла повернутися за чотири місяці через Польщу.
Колдін розповіла, що вона з молодшим братом – сироти, жили в Харкові, але під час початку повномасштабного вторгнення перебували в названій сім'ї у Вовчанську. Після російської окупації міста дівчину відправили примусово в технікум у російському Шебекіно Бєлгородської області. Також її примушували отримати російський паспорт, а через відмову приймати громадянство країни-агресора вигнали з гуртожитку.
За словами дівчини, її брата відправили в літній табір начебто на відпочинок на два тижні, але його вона не бачила після цього дев'ять місяців. Хлопця віддали в російську сім'ю, яка на нього психологічно тиснула й не давала спілкуватися із сестрою. Повернутися додому обом допомогла соціальна служба Харкова.