+14 Київ
"Після чотирьох діб допитів Азжеурова перевели до сумнозвісної Оленівки. За 40 днів полону окупанти так і не змогли висунути жодних звинувачень – і зрештою відпустили. Згодом Геннадію вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію. До полону герой жив у постійному русі: служба, щоденна комунікація з людьми й чіткий ритм життя. Та після повернення додому й завершення служби для нього настав ще один переломний момент – відчуття самотності. Саме тоді Геннадій усвідомив: так тривати не може – потрібно знову знаходити опору й рухатися далі", – розповіли представники "Серця Азовсталі".
Вони зазначили, що після звільнення Геннадій шукав способи допомогти іншим людям, використовуючи свої сили й досвід. Він хотів підтримувати тих, хто лише на початку шляху після пережитого.
"З ним зв'язався колишній командир і розповів про проєкт Ріната Ахметова "Серце Азовсталі", який опікується захисниками та захисницями Маріуполя, порадивши звернутися. Далі – шестимісячне інтенсивне навчання в межах проєкту та успішний захист героєм диплома. А згодом команда "Серця Азовсталі" запропонувала Геннадію нову роль – кар'єрного ментора. І він без вагань погодився", – ідеться в матеріалі.
Азжеуров розповів, що найголовнішою для нього на етапі становлення виявилася підтримка сім'ї.
"Коли дружина сказала: "Роби – ми вистоїмо і зможемо" – це мене настільки надихнуло. Я відчув, що мене підтримують і розуміють. Ми є одна команда", – сказав він.
За його словами, відчуття сили приходить тоді, коли людина помічає власну трансформацію.
"Варто озирнутися назад і усвідомити, який великий досвід уже є за плечима – і наскільки важливо не знецінювати його, а перетворювати на ресурс", – наголосив він.
