+5 Київ
Він зазначив, що постанова Кабінету Міністрів щодо зниження цін на лікарські засоби "є логічним кроком держави у відповідь на зростання соціального запиту щодо регулювання фармацевтичного ринку", але проєкт цього документа не надходив на розгляд і погодження до омбудсмена.
"Прикро, тому що деякі аспекти викликають занепокоєння. Наприклад, у разі відсутності компенсаторних механізмів існує ризик, що частина аптечних закладів, особливо в малих населених пунктах, може втратити економічну спроможність працювати. Це створює реальну загрозу скорочення аптечної мережі у віддалених регіонах – там, де й без того доступ до медичних послуг є обмеженим", – підкреслив Лубінець.
За його оцінками, фактично запроваджують граничні рівні постачальницько-збутових надбавок, розширюються контрольні повноваження державних органів у сфері цінової політики на медичні препарати, а також забороняють маркетингові виплати аптекам від виробників.
"Хочу зауважити, що для багатьох аптек і дистрибʼюторів, особливо малих, саме ці виплати були одним із ключових джерел доходу. Тому всі економічні втрати, у тому числі подорожчання енергоносіїв, логістики тощо, бізнес має покривати самотужки. Ба більше, втрати доходу за окремими позиціями компенсуються підвищенням цін на інші препарати. Тобто зниження цін стосується лише тих ліків, що включені до переліку МОЗ", – написав омбудсмен.
Він вважає, що такі соціально важливі реформи мають ґрунтуватися "на принципі пропорційності між цілями державного регулювання й реальними можливостями учасників ринку".
"Право на доступ до ліків не обмежується ціною – воно включає також географічну й фізичну доступність аптек, асортимент життєво необхідних препаратів, безпеку і якість фармацевтичного обслуговування. [...] Ми очікуємо зваженої державної політики, яка дозволить водночас і знижувати ціни, і підтримувати інфраструктуру, що забезпечує це право", – заявив Лубінець.
